5 важливих запитань про випорожнення малюків

5 важливих запитань про випорожнення малюків

Ніщо не турбує новоспечених батьків більше, ніж випорожнення їхнього малюка. Жовті або зелені, густі або рідкі, зі слизом, із грудочками, цятками — будь-які їх характеристики здатні позбавити сну дбайливих мам і тат, спонукають їх бігти в поліклініку, здавати безліч аналізів, а іноді й застосовувати ліки. Однак більшість побоювань виявляться безпідставними, якщо ви точно знатимете, якими випорожнення дитини можуть бути.

Із чим порівнюємо?

Можна перефразувати відому приказку: «Скажіть, які випорожнення у вашої дитини, і я скажу, чим ви її годуєте». За традицією, еталон нормальної роботи кишківника немовляти — це жовті випорожнення кашкоподібної консистенції, іноді з грудочками, з кислим запахом. Однак така сталість характеристик властива дітям на штучному вигодовуванні: суміш має завжди однаковий склад. На відміну від сумішей грудне молоко матері постійно змінює свій склад залежно від потреб крихітки в тій чи іншій речовині, змінюється співвідношення білків, жирів та вуглеводів, що пов’язано не лише з часом доби, терміном лактації, але й частково з продуктами, які їсть мама. Тому випорожнення малюка на грудному вигодовуванні не можуть бути весь час одного кольору та консистенції.

Якими ж вони мають бути?

Перше випорожнення новонародженого — меконій — темні, чорно-зелені, за консистенцією замазкоподібний. За правильної організації грудного вигодовування приблизно на третій день темні випорожнення змінюються на зелені (перехідні). До 3–6 тижнів малюк може спорожняти кишківник мінімум 3–4 рази на добу, іноді — до 10–12 разів, тобто після кожного годування.

Важлива заувага: до 10-го дня життя випорожнення дитини можуть свідчити про адекватність лактації: відсутність випорожнень понад добу говорить про те, що малюк отримує замало молока! З 10–14-го дня оцінювання лактації проводять через облік сечовипускань (тест на мокрі пелюшки).

Після 6 тижнів випорожнення малюка можуть бути рідшими: у деяких діток зберігається періодичність після кожного годування, в інших може бути 1 раз на день і рідше. Прийнятна відсутність випорожнень у немовляти до 5–7 днів, якщо при цьому його стан не змінюється, дитина активна і весела. Таке рідшання випорожнень каже про те, що материнське молоко відмінно засвоюється кишківником малюка і повністю перетравлюється. Консистенція випорожнень у немовляти може бути різна: рідка, пюреподібна, кал несформований, колір може варіювати (жовтий різних відтінків, зелений, коричневий), допустимі помірна кількість слизу, білі, жовті грудочки, запах — кислувато-молочний.

Важлива заувага: іноді поява зеленого пінистого стільця зі слизом говорить про те, що малюк не досмоктує до жирного заднього молока, а отримує тільки рідкіше, переднє молоко. У передньому молоці міститься мало жиру, тому воно швидше проходить через шлунково-кишковий тракт дитини, викликаючи описані симптоми.

З початком введення прикорму після 6 місяців випорожнення діток зазвичай стають рідшими — 1–2 рази на добу. Тепер на їх колір та консистенцію можуть впливати продукти прикорму. Наприклад, при введенні капусти броколі або груші кал стане зеленим. Позаяк малюк ще не може повноцінно пережовувати їжу — нормально, якщо в його випорожненнях будуть харчові грудочки.

А якщо це дисбактеріоз?

Дисбактеріоз стає популярнішим, втім, як і препарати, спрямовані на його лікування. У свідомості багатьох батьків склалася неслушна думка про те, що дисбактеріоз є в кожного немовляти, а біопрепарати перестали бути засобами, які має призначити лікар їх можна просто купити та давати своєму малюкові: ану ж допоможе? Розгляньмо деякі факти про цей стан і поміркуємо про них. Адже, як відомо, «попереджений — значить озброєний».

Правда про дисбактеріоз

  • Дисбактеріоз — це не діагноз згідно з «Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та проблем, пов’язаних зі здоров’ям» Десятого перегляду (МКБ-10) — загальноприйнятою міжнародною діагностичною класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я. Це стан дисбалансу мікрофлори кишківника, що супроводжує різні його захворювання (наприклад, гостру кишкову інфекцію). Також дисбактеріоз розвивається після хірургічних операцій на шлунково-кишковому тракті, після лікування антибіотиками, цитостатиками та засобами, що пригнічують імунітет. Тому якщо дитина народилася здоровою, добре набирає вагу, росте і розвивається відповідно до віку, дисбактеріоз у неї шукати не варто.
  • У малюків, що тільки-но з’явилися на світ, період заселення кишківника мікробами називається транзиторним дисбактеріозом і належить до межових станів новонароджених. Головний захист та ліки для крихітки в цей період — грудне молоко матері. Молозиво містить величезну кількість антитіл, антиінфекційних білків та секреторного імуноглобуліну А, які забезпечують немовляті первинний імунологічний захист. До того ж біфідогенний фактор у жіночому грудному молоці бере участь у формуванні нормальної мікрофлори кишківника, а лактоферин зв’язує залізо та запобігає розмноженню тих бактерій, яким потрібне залізо. Ось чому вкрай важливо, щоб із народження в рот малюка не потрапляло нічого, крім молока матері! Здоровому немовляті дисбактеріоз не страшний.
  • Аналіз на дисбактеріоз не показує справжнього стану мікрофлори кишківника. Згадаймо, що мікрофлора — середовище динамічне, кількість мікробних одиниць обчислюється мільйонами, а самі ці одиниці досить швидко розмножуються (і гинуть). На той час, як батьки отримають результат аналізу мікрофлори (а це щонайменше через 7 днів із моменту його здачі), мікробна «картина» в кишківнику зміниться радикально. До того ж заселяють мікроорганізми кишківник нерівномірно: більше їх біля стінки кишківника, а не в його просвіті, а при взятті аналізу калу в «поле зору» потрапляють лише «просвітні» колонії. Ось чому досвідчені та грамотні фахівці не довіряють цьому аналізові та не поспішають лікувати діток, якщо він змінений, а клінічних симптомів немає.

Як показує практика, у проблемах із випорожненнями немовлят частіше винні не бактерії, а неправильно організоване грудне вигодовування. Ось найпоширеніші помилки в годуванні грудьми, що перешкоджають розвитку нормальної мікрофлори кишківника дитини:

  • пізніше прикладання новонародженого до грудей;
  • рідкісні годування «за годинами», обмеження тривалості смоктання грудей дитиною;
  • допоювання малюка водою, чаєм;
  • раннє введення догодовування сумішшю або поступовий перехід на повне штучне вигодовування;
  • введення прикорму раніше ніж 6 місяців.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Якщо у дитини наявні такі симптоми:

  • пронос (понад 12 дефекацій на добу, рідкі випорожнення, іноді з неприємним смердючим запахом);
  • часті відрижки або блювання;
  • підвищення температури (однак, пам’ятайте, що температура може підвищитись у дитини в перші тижні життя через надмірну кількість теплого одягу, коли малюк перекутаний);
  • зниження або відсутність зовнішніх реакцій;
  • низький набір, нижче 125 г на тиждень (у перші 3 місяці життя)
  • втрата ваги;
  • ознаки зневоднення (шкіра в’яла, шкірна складка на стегні розправляється повільно, тім’ячко запале);
  • зменшення кількості сечовипускань (менш як 6 за добу), сеча темна, з різким запахом;
  • неприємний запах із рота.

Що робити не варто?

  • Припиняти годувати дитину грудьми при проносі, при встановленні діагнозу кишкової інфекції та наявності дисбактеріозу. Захисні фактори материнського молока допоможуть крихітці подолати хворобу, а також прискорять відновлення нормальної мікрофлори кишківника. Здоров’я дитини — у молоці матері.
  • Здавати будь-які аналізи малюка просто так чи тому, що «всі навколо здають». Обстеженням дитини будь-якого віку має керувати кваліфікований спеціаліст. Так ви захистите себе від непотрібних переживань, а ваш сімейний бюджет — від зайвих невиправданих витрат.
  • Займатися самолікуванням. Біопрепарати — це ліки, які має призначати лікар. Обов’язково зверніться за кваліфікованою медичною допомогою, якщо щось вас насторожує або лякає. Пам’ятайте: несуттєвих чи дурних запитань про здоров’я вашої дитини не буває!

Ростіть здоровими! Годуйте дитину грудьми!

Автор/ка
Олена Горенькова
педіатриня, консультантка із грудного вигодовування