Грудне вигодовування після кесаревого розтину

Грудне вигодовування після кесаревого розтину

Екстрений кесарів розтин — це операція, яку виконують за життєвими показниками під час пологів. Зазвичай таке втручання проводять під загальним наркозом, рідше використовують спінальну анестезію. На відміну від екстреного кесаревого розтину, плановий проводять у назначений день та час і здебільшого застосовують спінальну анестезію. Жінка під час цього перебуває у свідомості та може одразу побачити дитину. 25 % матерів в Україні народжують за допомогою кесаревого розтину.

Якщо ви у свідомості після операції і є можливість одразу після появи на світ прикласти малюка до ваших грудей, попросіть медичний персонал вам допомогти зробити це ще в операційній. Якщо не маєте такої змоги — зробіть це одразу, як вона з’явиться.

Після операції жінку одразу переводять у палату інтенсивної терапії, там вона може лишатися від 4 до 24 годин. Дитина у цей час може перебувати чи з батьком, чи у дитячому відділенні пологового будинку. При кесаревому розтині жінці важлива підтримка та допомога оточення (рідних, медичного персоналу). Пам’ятайте: коли ви перебуваєте у палаті інтенсивної терапії та нормально почуваєтеся, можна попросити персонал приносити до вас немовля на годування. Якщо ж ви почуваєтеся зле — абсолютно нормально дати собі час прийти до тями, відпочити, а вже потім починати знайомитися з малюком, прикладати його до грудей та налагоджувати грудне вигодовування. Ваше відновлення та добрий фізичний стан після операції є запорукою успішного догляду за дитиною в майбутньому.

Після операції ви можете почуватися погано не тільки фізично, а й бути в дуже вразливому та пригніченому стані емоційно. І це нормально. Особливість екстреного кесаревого розтину в тому, що він неочікуваний для породіллі, йому передує стресова ситуація самих пологів. Всі жінки та всі діти по-різному переносять досвід кесаревого народження. Проте кожна пара мама — дитина має гарні шанси на грудне вигодовування, якщо з перших днів якомога краще налагодити цей процес.
Декілька основних тез, що допоможуть вам організувати ГВ.

Не терпіти болю. Так, здавалось би, цей пункт не стосується прямо грудного вигодовування, але він дуже для нього важливий. Біль блокує гормон окситоцин, а саме він відповідає за виділення молока. Що сильніше вам болить — то важче дитинці добути молоко. Не терпіть, просіть дати вам знеболювальне.

Ви можете годувати малюка одразу після операції. Антибіотики та знеболювальні, які призначають породіллям після кесаревого розтину, сумісні з грудним вигодовуванням.
Молозива достатньо для дитини. Дуже часто саме після кесаревого розтину, коли може бути боляче, незручно годувати, а ще ж існує 100 і 1 міф, що після операції молока немає чи воно не таке як треба, тому виникає велика спокуса дати дитині суміш. Та чим менше дитина буде прикладатися, чим менше правильно стимулювати груди — тим складніше налагодити весь процес. Природою недаремно влаштований саме молозійний період у перші дні годування. Він необхідний для запуску всіх процесів в організмі дитини, молозиво дає додатковий захист немовлятам. І особливо це потрібно малюкам, які не проходили через природні родові шляхи.

Контакт «шкіра до шкіри» дуже важливий для дітей, які народилися через кесарів розтин. Він допомагає запустити усі рефлекси немовляти та легше налагодити грудне вигодовування. А також із ним мама швидше реагуватиме на потреби новонародженого та задовольнятиме їх. Це ваша секретна зброя, використовуйте її. Зніміть одяг із себе та дитини та помістіть її собі поміж грудей, можна спробувати прикласти немовля із цієї позиції. Це буде біологічне прикладання.
Варто підібрати комфортну позу для годування, яка працює для конкретної пари малюка та мами, щоб немовля не давило та не зачіпало шов. І тут усе індивідуально. Може бути зручно годувати, лежачи на боку, напівсидячи або напівлежачи в позі біологічного прикладання. Іноді гарно спрацьовує поза «З-під руки». Експериментуйте, наскільки це можливо.

Пам’ятайте про основні засади правильного прикладання: положення тіла малюка та його голівки, широке відкривання ротика. За одне годування ви можете давати двоє грудей. Та годувати слід так довго і так часто, як того забажає малюк. Але дитину потрібно прикладати до грудей кожні 1,5–2 години, не рідше. Якщо вам боляче годувати, зверніться до консультанта із грудного вигодовування. Це зможе зекономити багато зусиль та часу.

Не використовуйте замінники грудей — вони псують прикладання. Деякі діти після кесаревого розтину можуть бути дуже сонними, пустушка (дурник) у цьому разі ще погіршить ситуацію. Якщо дитина потребує догодовування, використовуйте несмоктальні засоби для догодовування (ложка, чашка, шприц без голки).

Якщо ви та дитина багато часу перебуваєте окремо, потрібно стимулювати лактацію зціджуваннями що 3 години (кожну грудь по 10–15 хвилин). Зазвичай це роблять молоковідсмоктувачем, чергуючи із ручними зціджуваннями.

Це потрібно робити у будь-якому разі, коли ви на тривалий проміжок часу розлучаєтеся з дитиною. Серед таких ситуацій — важкий стан дитини, передчасне народження, хвороба мами. Зціджування допоможуть вам підтримувати та зберегти лактацію.
Упередження про наслідки операції.

І наостанок: існує багато міфів щодо грудного вигодовування після кесаревого розтину. Головний з них — організм жінки, яка народила неприродним шляхом, «не розуміє», що потрібно годувати дитину, і тому в матері може не бути молока взагалі чи недостатньо для дитини. Це неправда! Процес запуску вироблення молока пов’язаний із виходом плаценти. Гормон прогестерон, який вона виробляє під час вагітності, блокує виділення молока. А тільки-но плацента відторгається, концентрація прогестерону падає — і грудне вигодовування стає можливим. Це працює так.
Може бути й ситуація, коли дитина рідко та неефективно прикладається до грудей, мама терпить біль після операції, і це ускладнює весь процес налагоджування лактації (пам’ятаємо про окситоцин), але не робить його неможливим.

Кесарів розтин не робить із жінки недомаму чи якусь не таку, несправжню жінку. Мати, яка народила через кесарів розтин, уже тільки через цей факт неймовірно сильна, смілива та віддана своїй дитині. Вона пройшла через операцію, щоб її малюк народився, і вона зможе годувати грудьми. Можливо, їй потрібно буде трохи більше підтримки та допомоги чи трохи більше часу для налагоджування всіх процесів, але вона, як і будь-яка інша жінка, може впоратися із цим. А ми — консультантки із грудного вигодовування — будемо завжди поруч, щоб за потреби допомогти.

Автор/ка
Любов Плахотник
психологиня, консультантка із грудного вигодовування