Мій малюк мене кусає! Що робити?

Мій малюк мене кусає! Що робити?

У практиці консультантки із грудного годування мами дуже часто запитують про те, що ж робити, коли у дитини з’являться зуби і вона стане кусатися. Чи не доведеться тоді припинити годування? Що робити, якщо навіть зубів немає, а дитина вже почала кусатися?
Так, бувають ситуації, коли малюк кусається. Навіть новонароджені можуть дуже сильно та боляче стиснути сосок яснами, не кажучи вже про однорічних зубастиків. Найчастіше дітки можуть почати кусатися у віці близько пів року, пік — місяців у 7–10. Але не всі малюки кусаються.

Чому це відбувається?

Найголовніша фізична причина, яка уможливлює кусання — це неправильне прикладання до грудей. Якщо ми знаємо, як відбувається смоктання із вдалим захопленням груді — рот широко відкритий, в ньому розміщена більша частина ареоли, губи вивернуті, язик викладений на нижні ясна та губу — стає зрозуміло, що в таких умовах вкусити маму стає просто неможливо. Тому що перш ніж вкусити за груди, дитина притисне зубами (чи яснами) собі язика. А це дуже боляче, тому вистачить декількох спроб, щоб зрозуміти, що так робити не варто.
Отже, ми можемо зробити висновок, що найкраща профілактика кусання грудей — це з перших днів навчати дитину правильно брати груди, а себе — правильно їх давати, не використовувати пустушок, пляшок із сосками та поїльників, щоб дитина не призвичаїлася прибирати язика та стискати сосок яснами.
Друга найпоширеніша причина кусання грудей — це дискомфорт, який відчуває дитина, коли прорізуються зуби. Причому самих зубів ще може й не бути, але їх виростання всередині ясен іноді викликає дуже гострі та незрозумілі відчуття — лоскотання, щось на межі з болем чи навіть біль. А смоктання ці відчуття може ще посилювати. У якийсь момент вони стають настільки нестерпними, що малюк стискає ясна, щоб це припинити або зменшити. Коли міркуємо про причини кусання, слід розглянути й бажання дитини навчитися жувати: якраз у такому віці діти весь час тренують жувальні рухи та можуть намагатися спробувати їх на грудях.

Що ми можемо зробити в цьому випадку?

Ми можемо допомогти дитині полегшити ці відчуття: помасажувати ясна власним чистим пальцем, дати щось погризти-покусати-почухати. Скажімо, іграшку-гризунець, гумовий прорізувач із рідким наповнювачем, тверду їжу (морквину, яблучко, сухарик). Особливо ефективно буває, якщо все це охолодити. У закордонних джерелах часто рекомендують навіть масажувати ясна дитини шматочком льоду (наприклад, зробленого з настою ромашки). Зрештою, є аптечні препарати, гелі зі знеболювальною речовиною (зокрема, на основі бензокаїну). Їх застосовують кілька разів на день у тих випадках, коли буквально кожне смоктання завдає істотного дискомфорту, дитина стискає ясна щоразу або узагалі відмовляється смоктати через ці болючі відчуття.*

*Попередження! Останніми роками з’явилися дані про ризики використання гелів від дискомфорту при прорізуванні зубів, які містять лідокаїн та бензокаїн, через важкі побічні реакції та негативний вплив на здоров’я дітей. Тому міністерства охорони здоров’я багатьох країн забороняють чи обмежують використання таких гелів, на заміну радять використовувати фізіологічні методи полегшення дискомфорту та болю, у крайньому разі — використовувати препарати, які містять парацетамол чи ібупрофен.

Інші причини укусів

Також важливими є емоційно-психологічні причини: дитина може кусатися, якщо вона втомилася, напружена, перебуває у стресовій ситуації. Або коли в малюка закладений ніс, і він може нервувати через утруднене смоктання. Чи, навпаки, кусання починаються, коли малюк не може впоратися з надміром емоцій, нудьгує, радіє чи хоче пограти. А також, коли пробує нове, розширює межі у стосунках з мамою чи іншими людьми, привертає увагу зайнятої мами, або коли мама надто наполягає на прикладанні до грудей. Тоді дитина може почати кусатися, навіть якщо прикладання до грудей зазвичай правильне. Багато мам розповідають про це так: «Малюк завжди смокче спокійно, але буквально тиждень тому почалося таке: поки не наїсться, він смокче добре, а потім раптом під кінець годування очі робляться хитрими-хитрими, дитина посміхається, різко забирає язичок та… кусає!». Тут зрозуміло, що, поки дитина дуже зацікавлена в годуванні, вона смокче спокійно, а щойно вже не так хоче саме смоктати — то починає «експериментувати», тому найчастіше укуси відбуваються під кінець годування.
У таких ситуаціях набагато легше, ніж справлятися з наслідками кусання, запобігати їм. Мамі завжди краще видно, як дитина поводиться зазвичай та що може трапитися далі. Ось якщо ви бачите, що малюк, коли добре посмокче, починає вовтузитися, посміхатися (а ви знаєте, що він відразу після цього може вкусити) — заберіть грудь ДО того, як він вкусить, поговоріть із ним, обійміть. Якщо дитина протестує й хоче ще смоктати — то дайте грудь знову, але знову заберіть вчасно, випереджаючи укус. Якщо ж навпаки малюк дуже голодний і може «хапати» грудь, сильно стискаючи щелепи, то краще не чекати сильного голоду, а годувати частіше, самій пропонувати груди завчасно, не даючи дитині дуже зголодніти. Тобто, щоб впоратися з кусанням грудей, зумовленим чимось із перерахованого, треба усунути цю конкретну причину (лікуємо нежить, щоб дитині було комфортно смоктати, заспокоюємо напружену дитину, даємо багато уваги дитині, якій це потрібно в цей момент і таке інше).

Що ж робити, якщо дитина раптом почала кусатися? Як зробити так, щоб це не повторювалося?

По-перше, не можна дитину сварити, докоряти їй, лякати та тим паче карати! Звісно ж, малюк не розуміє, що він робить боляче, тим більше не робить це вам на зло або спеціально. Тому, якщо його стануть лаяти або навіть карати, він ніяк не пов’яже це зі своєю поведінкою. Логіка приблизно така: коли я біля грудей, мама раптом розсердилася. Також не варто дуже бурхливо реагувати: кричати, підхоплюватися, відштовхувати дитину або ляскати її «у відповідь». Зрозуміло, що укус — це боляче, й перша мамина природна реакція дуже часто приносить очікуваний результат: дитина розуміє, що відбувається щось небажане. Але занадто сильна, емоційна відповідь може дуже налякати чутливого малюка, що нерідко згодом призводить до страху брати груди чи навіть відмови від грудей. Дуже-дуже важливо постаратися зберігати спокій, діяти відразу, наполегливо, послідовно, але дуже м’яко і завжди однаково — дати зрозуміти дитині, що це неприйнятна поведінка, не можна завдавати мамі болю, травмувати груди. Методи впливу, звичайно ж, будуть відрізнятися залежно від віку, темпераменту й чутливості кожного малюка.
По-друге, не варто різко витягати сосок із рота дитини, поки вона не відпускає її сама, бо так можна пошкодити сосок навіть більше, ніж він постраждає від власне укусу. Тут можна ввести палець в куточок рота, м’яко розтиснути щелепи, не виймаючи палець, і забрати грудь. Ще один спосіб, що прекрасно працює, — швидко, але м’яко притягнути дитину до себе, щоб його носик уткнувся в груди. Короткочасне припинення доступу повітря змусить дитину автоматично відкрити рот, щоб вдихнути, і тоді можна швидко звільнити грудь. Особливо добре працює цей спосіб, якщо дитина кусає уві сні. Якщо укуси відбуваються, коли дитина не спить, можна спробувати вдатися до такого способу пояснити дитині небажаність її поведінки: відразу після укусу забрати грудь і висадити дитину на підлогу на короткий час. Якщо дитина загалом спокійна, не дуже вразлива і не лякається, то це часто допомагає позбутися кусання буквально з першого разу.
Припинивши годування після укусу, не варто відразу давати груди знову. Можна дати дитині щось покусати ще (прорізувач, іграшку), розповідаючи, що ось це можна кусати, якщо хочеться, а груди смоктати треба акуратно та спокійно. Наступного разу, пропонуючи груди, можна ще раз пояснити, як широко треба відкрити рот, як викласти язичок, похвалити дитину, якщо вона добре, спокійно смокче.
Якщо укус пошкодив сосок, але травма не дуже глибока та серйозна, можна змастити сосок своїм молоком і влаштувати для груді повітряну ванну. При легких пошкодженнях цього найчастіше буває достатньо. Якщо пошкодження серйозне — є сенс звернутися за порадою до консультантки з грудного вигодовування або лікаря.

Підсумовуючи, хочу сказати, що проблема з кусанням грудей має стосунок передусім до виховання дитини, до стосунків між мамою та її малюком. І кожна мама, яка уважно ставиться до дитини, її почуттів та потреб, зможе знайти рішення, підхоже саме для її ситуації. Ті способи взаємодії, які вона знайде при подоланні цієї проблеми, будуть одними з перших цеглинок у навчанні й вихованні дитини згодом.

Автор/ка
Оксана Лесько (Бабіля)
консультантка із грудного годування