Спільний сон: міфи та їх викриття

Спільний сон: міфи та їх викриття

У статті «Грудне вигодовування та повноцінний сон — чи можна поєднати?» ми поговорили про те, що спільний сон значно полегшує нічний догляд за дитиною на грудному вигодовуванні.

Батьки, які дотримуються природних підходів у піклуванні за немовлям, приймають для себе спільний сон як варіант організації сну ще до народження дитини. Деякі мами приходять до цього через кілька тижнів або місяців, визнавши, що інакше їм геть не вдається відпочивати вночі. Але є й ті, хто наполегливо прагне привчити малюка до сну в окремому ліжечку з перших днів його життя, незважаючи на часті пробудження, неспокій дитини та власне недосипання.

Чому деяким з нас так важко покластися на інстинкти та дати подіям розвиватися природним шляхом? Давайте ми звернемося до тваринного світу. Нікому зі ссавців не спадає на думку відкласти своє потомство, що тільки-но з’явилося на світ, спати в якесь спеціально організоване окреме місце. Цуценята й кошенята сплять, уткнувшись носиками в маму і посмоктуючи молоко.

Проте в сучасному суспільстві логічні міркування й доводи часто заводять нас дуже далеко від інстинктивних бажань. Брати новонародженого малюка на руки та прикладати до грудей за першого писку… А у питаннях сну — укладати його спати поряд у своєму великому ліжку… Уявлення про те, що в дитини з народження має бути своє спальне місце, дісталося нам у спадок. Це всупереч тому, що рекомендації минулих поколінь багато в чому нині піддаємо критиці та переглядаємо на підставі досліджень у галузі дитячої фізіології та психології. Але тема спільного сну, як і раніше, огорнута безліччю міфів та забобонів.

Найпоширеніші міфи про спільний сон

Міф № 1: Під час сну мама може притиснути дитину

Мабуть, з усіх аргументів про потенційну шкоду спільного сну цей є найстрашнішим. А втім, сучасні дані статистики дитячої смертності говорять інакше. Немає жодного випадку доведеного ненавмисного задушення матір’ю своєї дитини при спільному сні, якщо дотримано таких умов:

  • мати не перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
  • мати не перебуває під впливом медикаментів, які впливають на її здатність пробудитися;
  • мати не страждає на захворювання або стан, що заважає усвідомлювати присутність дитини в ліжку (зокрема надмірною перевтомою).

При дотриманні правил безпеки спільного сну мама не може нашкодити власній дитині. Це гарантовано самою природою: гормони лактації змінюють характер материнського сну, роблячи його більш чуйним і налаштованим на дитину. Мама може спокійно спати під гуркіт трамвая, що проїжджає під вікном, але прокинеться від найменшого покряхтування, яке може свідчити про будь-який дискомфорт малюка.

Міф № 2: Спати в батьківському ліжку — негігієнічно для малюка

Мікрофлора батьківського ліжка нічим не відрізняється від решти мікрофлори вашого будинку. До того ж новонародженому життєво необхідні тактильні контакти. Дитина фізично потребує маминих обіймів, поцілунків, близького спілкування, тривалого перебування біля грудей. Природно, що при всіх цих діях між батьками та малюком відбувається постійний обмін мікрофлорою. Так і має бути!

Наш світ нестерильний, різними мікроорганізмами він заселений набагато густіше, ніж людьми. І дуже важливо, щоб поверхня шкіри малюка, його шлунково-кишковий тракт та інші порожнини заселилися саме «хорошою», властивою кожному з органів мікрофлорою, яку дитина у природний спосіб отримує від батьків.

Міф № 3: Спільний сон із дитиною позбавляє батьків особистого життя

Подружнє ложе — далеко не єдине місце для усамітнення та єднання з партнером. Навіть якщо ви мешкаєте в однокімнатній квартирі, за бажання завжди можна знайти альтернативні варіанти. Це навпаки спонукає вас виявити фантазію і внесе різноманітність у ваше інтимне життя.

Питання швидше полягає в тому, чи є в пари насправді бажання близькості в перший час після народження малюка. Крім утоми від раптової купи клопотів і недосипання, яку можуть відчувати обоє з батьків. На лібідо жінки може позначатися ще й гормональний фон, що встановлюється під час годування грудьми. З погляду природи, це цілком логічно, адже час, поки малюк маленький і вимагає дуже багато турботи та уваги — не найкращий для подальшого продовження роду.

Хоч би що там було, спільний сон із дитиною може слугувати лише відмовкою в разі небажання близькості одним із подружжя, але не реальною причиною зниження частоти сексу.

Міф № 4: Спільний сон заважає розвитку самостійності дитини

Якраз навпаки! Чим повніше і своєчасніше будуть задоволені фізіологічні та психологічні потреби дитини в кожному віці, тим гармонійнішим буде його розвиток. Спостереження показують, що малята, яким не відмовляли у спільному сні в ранньому віці, ростуть більш самостійними та впевненими в собі. Якщо ж дитина росте «матусиним синочком», причини варто шукати серед інших аспектів виховання та дитячо-батьківських стосунків, а спільний сон тут ні до чого.

Міф № 5: Дитину, яка звикла спати разом із батьками, потім неможливо буде переселити в окреме ліжко

Цей міф становить продовження попереднього. Ніхто не залишається в батьківському ліжку до університету чи шлюбу! Якщо потреба у спільному сні задовольняється, згодом вона зникає в дітей сама, і відбувається це в період активного розвитку та становлення особистості, а саме у віці близько 3 років. За умови отримання від батьків достатньої кількості ласки та уваги, діти до цього віку найчастіше самі з радістю перебираються у власне ліжко з батьківського. І навпаки: існує безліч прикладів, коли діти, що з народження спали окремо, в цьому віці починають проситися в ліжко до батьків. А така поведінка є нічим іншим, як незакритою в дитинстві потребою в спільному сні.

Що ж, тепер усі міфи про спільний сон розвіяно, а отже, озброївшись науково обґрунтованою інформацією ви зможете обрати найкраще для власної дитини. Як і коли розпочинати привчати малечу до роздільного сну, розповідаємо в окремому матеріалі.

Інші статті про сон дитини ви зможете переглянути тут

Автор/ка
Тетяна Сологуб
спеціалістка зі сну, консультантка з грудного вигодовування

Матеріали за цією темою:

Ще немає схожих матеріалів