4 принципи безпечного обміну донорським молоком

4 принципи безпечного обміну донорським молоком

Донорське грудне молоко — найприродніший спосіб вигодувати немовля, коли бракує або немає материнського молока. Це дуже важливо знати під час війни, адже доступнiсть сумiшi може зникнути.
Ознайомтесь з 4 принципами безпечного обміну таким молоком.

1. Інформований (свідомий) вибір

Йдеться про усвідомлення усіх переваг і ризиків, пов’язаних з усіма варіантами вигодовування малюка. Батькам дитини, які шукають донора молока (молочну маму), потрібно керуватися всією наявною та правдивою інформацією про донорство, а не власною думкою або уподобаннями. Виходьте з того, що донорське молоко мають надавати на добровільний некомерційній (безоплатній) основі.

2. Здорова молочна мама

Принципова вимога: мама-донорка повинна бути здоровою. Добрий стан її здоров’я є запорукою того, що в молоці не буде вірусів, шкідливих бактерій та інших потенційно небезпечних для малюка речовин.

Оцінюйте можливість використання молока донорки за допомогою:

  • особистого спілкування бодай одного з батьків малюка з молочною мамою (для визначення її ставлення до свого здоров’я та способу життя);
  • загального аналізу крові донорки (зазвичай мами немовлят доволі часто здають такий аналіз, тому його результати мають бути більш-менш актуальними). Показники повинні бути в межах норм.

У разі виявлення будь-яких проблем зі здоров’ям, які несумісні з донорством, молочна мама повинна самостійно відмовитися від донорства.

Підстави для відмови від молока донорки:

А) за станом здоров’я: 

  • психічні захворювання;позитивні результати аналізів на ВІЛ, Т-клітковий лейкоз людини, гепатити В і С;
  • ризик наявності ВІЛ (зокрема у статевого партнера донорки); 
  • загострення герпесу або сифілісу; наявність відкритих виразок, кровотечі, пухирів, тріщин на шкірі грудей або сосків;
  • проходження курсу хіміотерапії, радіотерапії або обстеження із застосуванням радіоактивних ізотопів; 
  • вживання ліків, несумісних із ГВ (про такі ліки спитайте «Молочні ріки»);
  • вітрянка або оперізувальний герпес (про наявність інфекційних хвороб може свідчити той факт, що донорка народжувала в інфекційному відділенні пологового будинку — розпитайте про ці обставини);

Б) за способом життя: 

  • вживання наркотичних речовин; 
  • систематичне вживання алкогольних напоїв;
  • куріння; 
  • вживання деяких трав і вітамінних комплексів у випадку донорства молока для передчасно народжених і ослаблених дітей;

В) за соціальними факторами: 

  • примус до донорства; 
  • культурні або релігійні міркування; 
  • особиста неприязнь між доноркою та батьками малюка, який потребує донорського молока;

Г) з будь-яких інших підстав, які мають вагу для ухвалення рішення.

 3. Належне поводження з донорським молоком: зціджування, транспортування, зберігання

Для безпечного зціджування необхідно захистити молоко від зараження вірусами та бактеріями через руки (це може трапитися за наявності пухирів, поранень, виразок).

Перед зціджуванням огляньте груди та тіло донорки: на шкірі не повинно бути ран та пухирів, на сосках — тріщин і кровотечі.

Вимийте руки та обладнання для збору та зберігання молока. Простерилізуйте молоковідсмоктувач, надалі мийте його гарячою водою з мийним засобом. Молоковідсмоктувач можна зберігати в холодильнику нерозібраним, але треба щоразу розбирати його для ретельного миття.

Зціджене молоко можна зберігати в чистому посуді, стерилізація посуду не є обов’язковою. 

Як же безпечно транспортувати і зберігати молоко? Свіже грудне молоко зберігається:

  • 4 години за температури +23–25°С;
  • 6–10 годин за температури +19-22°С;
  • 24 години за температури +10–15°С;
  • до 7 діб за температури +2–4°С (в холодильнику);
  • до кількох місяців і року за -18°С (в морозильній камері).

Свіже грудне молоко — доволі стійке до розмноження бактерій. Проте за будь-яких умов варто якомога скоріше доставити його від донорки до малюка. Під час транспортування слід подбати про найнижчу можливу температуру.

Якщо ви отримали заморожене молоко та розморозили його, не заморожуйте його знову.

4. Підготовка молока до споживання

Щоб уникнути ризиків, можна застосувати пастеризацію: повільну (30 хв при температурi 62°С) або швидку (5 хв на водяній бані після закипання води на сильному вогні). Пастеризація знищує віруси та бактерії (ВІЛ, Т-клітковий лейкоз, цитомегаловірус, туберкульоз тощо), але зменшує кількість поживних речовин у молоці.

Через це пастеризувати донорське молоко не рекомендують для передчасно народжених дітей. Таких малюків можна годувати виключно свіжим непастеризованим молоком здорових молочних мам.

Пастеризоване молоко слід швидко охолодити (у контейнері з холодною водою), інакше в ньому швидко почнуть розмножуватися бактерії. Воно придатне для годування малюків протягом 6 годин.

Якщо молочна мама та батьки дитини налагодили приязні стосунки, які гарантують, що інформація про стан здоров’я донорки є правдивою, молоко можна не пастеризувати. В усіх інших випадках рекомендовано це робити.

Неухильне дотримання цих 4 принципів робить донорське молоко цілком безпечним для малюків! 

Джерела: http://www.eatsonfeets.org/docs/the_complete_four_pillars_of_safe_breast_milk_sharing.pdf

http://breastfeeding.narod.ru/newman/milkexpress.html 

Автор/ка
Максим Федорченко
батько, чиї діти годувалися грудьми