Історія грудного вигодовування Олександри та Дмитра

Сьогодні це історія грудного вигодовування Олександри та Дмитра.

Зі старшою дитиною ГВ не склалося, не зважаючи на моє бажання та старання-не вистачило, певно, підтримки – як інформаційної, так і особистісної від оточення. Годувати було боляче та неприємно, а дитина геть не набирала вагу, що швидко привело нас до пляшки з сумішшю.

Пройшло 5 років

І за ці роки я відкрила для себе світ доказової медицини та виросла у сучасного та обізнаного лікаря. Все одно у роботі з пацієнтами мені не вистачало знань щодо ГВ, аби відповідати на всі питання, тому я дуже хотіла пройти навчання, але все не мала часу та можливостей.

І от коли я дізналася про другу вагітність, зрозуміла, що це той самий ідеальний момент та записалася на онлайн курс навчання консультантів з грудного вигодовування «Занурення» від Молочні ріки України. У травні, якраз під час практичного тижня, народився Дмитро і практика стала вже реальною.

Але у пологовому…

Від самого початку все пішло не так. На жаль, персонал дитячого відділення у пологовому виявився геть не «гв-френдлі». Через обвиття пуповиною в пологах дитину забрали для спостереження у реанімацію, до грудей не приклали, та й ще півдоби годували сумішшю з пляшки. До моїх грудей та стимуляції лактації діла нікому не було.

Але ж і я вже людина освічена у цих питаннях, тому довелося брати все у свої руки. Доки чекала на дитину з реанімації, почала виконувати стимуляцію грудей, цідити ті краплини молозива, пити багато рідини. Через півдоби ми забрали дитину у палату і стикнулися з новим сюрпризом – мало того, що після пляшки він взагалі не розумів, що робити з цицькою, та й ще виявилася коротка вуздечка, але мене було не спинити! Я вирішила битися до кінця! Дякую за допомогу у прикладанні чудовій Алевтині Стичук, яка є світлим промінчиком у царстві невігластва пологового.

Звісно, що з короткою вуздечкою було дуже важко

До четвертої доби дитина натерла на сосках такі рани, що текли сльози, але я була непохитна. Також дуже підтримував чоловік, який всі дні був з нами. З цицькою у роті ми разом лежали і під лампою і так впоралися з жовтяницею. За перші дні дитина скинула аж півкілограма, з 3560 до 3070. Співробітники пологового казали, що я мучу дитину і себе, що треба дати суміш і взагалі, що це ми приїхали в пологовий і навіть дурника не купили для дитини.

Та на четверту добу почався набір ваги – по 70 грамів💪🏻 нарешті нас відпустили додому.

Дорогою з пологового ми одразу поїхали до стоматолога і підрізали вуздечку. І це був диво-момент! Одразу ж там, у стоматклініці, дитина чудово захопила груди і стала гарно їсти, а мені, навіть не зважаючи на рани на сосках, натерті напередодні, стало не боляче. Соски, до речі, загоїлися протягом доби.

І з тих пір вже два місяці ми стабільно без пригод набираємо по 800-900г на місяць, видаючи щодня купу важких вологих та закаканих памперсів. Звичайно, що попереду ще багато випробувань, але я вважаю, що робота над помилками вдалася!

І у порівнянні з минулим досвідом ШВ та пустушки можу сказати, ГВ без обману дитини замінниками грудей обʼєктивно зручніше та природніше, а також дає більше свободи руху, пересування та відпочинку.

Потрібна допомога з налагодженням ГВ у пологовому? Звертайтесь!