Біль під час годування грудьми

Біль під час годування грудьми

Жінка, яка вперше чекає на малюка, насамперед активно готується до самих пологів. Це цілком зрозуміло. Пологи — дуже важливий та відповідальний момент як у житті породіллі, так і в житті дитини. Проте дуже важливо, щоб майбутня мама не менш відповідально поставилася до годування немовляти. Жінка повинна чітко розуміти, що буде після пологів та які зміни з нею відбудуться, коли вона почне годувати дитину грудьми. Процес годування грудьми в перші дні може давати як приємні відчуття, так і не дуже. У цій статті я розповім вам про те, як можна впоратися з болем під час грудного вигодовування, якщо він виникне.

Біль у сосках

Вважають, що якщо в годувальниці болять соски, коли дитина смокче груди, — це ознака неправильного прикладання. І зазвичай, це справді так. При правильному прикладанні мама активно спрямовує в широко розкритий рот малюка сосок і більшу частину ареоли (ту її частину, що припадатиме до зони підборіддя крихітки). Малюк активно захоплює груди, зовні це виглядає так: підборіддя малюка добре опущене вниз, якщо злегка відсунути груди біля рота знизу, можна побачити вивернуту назовні нижню губу, а іноді і язичок, що працює в біля нижньої щелепи. Коли малюк відпускає груди, сосок матері може виглядати витягнутим рівним циліндром, без скошеностей, прим’ятостей.

Аби впевнитися, що ви ефективно прикладаєте малюка до грудей, вам варто звернутися за консультацією до консультантки із грудного вигодовування. Її завдання — не лише оцінити, як мама прикладає, але й навчити вміння глибоко вкладати грудь у ​​рот малюка.

Як полегшити біль, поки ви очікуєте приїзду консультанта?

Підберіть правильну позу для годування. Наприклад, поза «Лежачи на боці» може призводити до неправильного прикладання, бо обмежує рухливість мами. Зручніше для тренування глибокого прикладання годувати сидячи, іноді так можна залучити обидві руки. Якщо вам під час пологів зробили епізіотомію (розріз промежини), то зручно і не боляче годувати напівсидячи або акуратно сидіти між двома твердими стільцями, щоб промежина залишалася між ними.

Годуйте малюка протягом короткого часу, не дозволяйте дитині «зависати» на грудях довго. Якщо ви годуватимете раз на 1,5–2 години, але хвилин по 5–10, це значно полегшить ваше життя і, можливо, збереже соски від сильного травмування.

Важливо грамотно забирати у малюка грудь, щоб додатково не поранити її: введіть у куточок рота будь-який зручний вам палець (про миття рук, думаю, говорити не потрібно), розтисніть ясна і тільки після цього вивільніть сосок та ареолу.

Годуйте малюка з обох грудей, завдяки цьому навантаження на соски зменшиться вдвічі.
Під час сеансу годування намагайтеся не зосереджувати увагу на болю, знайдіть можливість відволіктися. Для цього тримайте напохваті улюблену книгу, дивіться кінофільми, розмовляйте телефоном із подругами.

Якщо ви вже перестали годувати маля, а воно хоче смоктати ще й не може заснути без грудей, його цілком можна заколисати на ручках. Найважливіше, вірити в те, що дитина здатна заснути і без смоктання. Так, спочатку дитина може поскімлити, але гойдання разом із колисковою мами або білим шумом допоможуть малюкові заспокоїтися та зануритися в сон.
Після того як дитина заснула, обов’язково змастіть соски своїм молоком. Робіть це після кожного годування.

Якщо у вас набрякають або болять ареоли, використовуйте для лікування холодні компреси, можна навіть ненадовго прикладати лід (хвилин 10–15) кілька разів на день.
Також корисними будуть повітряні ванни для шкіри соска й ареоли.
Для грудей, які підтікають користуйтеся тільки тими прокладками, що добре пропускають повітря.

Біль у грудях

Першими днями, поки груди виробляють зовсім небагато молозива, вони м’які. А на 3–5 дні починається зміна молозива на перше перехідне молоко. Відчуття у грудях сильно змінюються. Вони раптом стають наповненими і тугими, збільшуються в об’ємі. І відчуття наповненості стають дедалі інтенсивнішими, можуть з’являтися відчуття розпирання, болісності. Деякі мами, не чекаючи такої стрімкої зміни в молочних залозах, лякаються, та намагаються їх знову зробити м’якими. Вони вдаються до зціджування. Але найчастіше у перші години прибуття молока, груди практично не виходить зцідити. І мама може запанікувати: «Треба терміново щось робити, кликати розціджувачку на допомогу!».

З таким розвитком подій ситуація часто лише погіршується. Розціджувачка масажує груди, буквально «вичавлює» їх, завдаючи ще більшого болю годувальниці. Зціджуючи молоко у великій кількості, вона провокує організм матері виробляти ще більше молока, цим проблема наповненості грудей розтягується не на один день.
Дуже важливо пам’ятати про головний принцип лактації «попит породжує пропозицію» і в момент активного припливу молока частіше заручатися допомогою самої дитини, використовувати лімфодренажний масаж молочних залоз. Маля потроху відпиватиме молочко й полегшуватиме стан. Мамине завдання — зберігати спокій.
Зазвичай наступної доби ситуація починає змінюватися, лактація налагоджується і відчуття розпирання в грудях стають більш терпимими. А ще за добу мама взагалі може розслабитися та забути про приплив.

М’язовий біль

М’язовий біль теж може супроводжувати маму-годувальницю в перші дні або навіть тижні. Це може бути пов’язано з різними причинами.
При болісному прикладанні мама затискається, напружує плече, спину. І через пару днів вона вже відчуває кріпатуру в м’язах. Тому дуже важливо мамі зручно влаштуватися для годування, продумати це до дрібниць. Якщо жінка годує сидячи, важливо, щоб вона могла спертися на щось, щоб спина, поперек та шия були розслабленими.
Зверніть увагу на свої ноги. Я неодноразово спостерігала, як жінки під час годування ставлять ноги на миски, намагаючись підняти малюка ближче до грудей. Хай вам допоможуть знайти опору в зоні спини, тоді малюк спиратиметься на ваше тіло і тримати його буде комфортно.
Вам слід прислухатися до своїх відчуттів під час прикладання і годування, відстежувати, де ви затискаєтеся, і розслабляти ці точки.


Хоч усі ці труднощі в організації годування грудьми часто трапляються, ви здатні їх подолати. Найголовніше — не втрачати терпіння та надії, а близьким слід бути уважними до потреб жінки, допомагати та підбадьорювати її. Зазвичай через 3–4 тижні після пологів усе втрясається, лактація стабілізується, навички правильного прикладання відточуються. Життя стає більш передбачуваним та налагодженим. Терпіння вам, сил у перший місяць!

Photo: Дарья Павлова

Автор/ка
Соловей Ксенія
Консультантка із грудного вигодовування, перинатальна психологиня