Культура грудного вигодовування або виховання шляхом годування

Культура грудного вигодовування або виховання шляхом годування

Напевно, ви знаєте історії, коли діти підбігають до мами, задирають кофту і прикладаються до грудей, коли ридають і тягнуть за одяг, щоб отримати груди тут і зараз, коли кусають, колупають та тягнуть за соски. В більшості випадків таке уявлення панує серед людей, коли вони чують про дитинку, яка годується грудьми після року.

Ми усі навчаємо своїх дітей елементарному етикету, повазі, показуємо приклад взаємодії з соціумом, пояснюємо правила поведінки у тій чи іншій ситуациії. Як виховання відбувається шляхом годування грудьми, розповімо у цій статті.

Чому ГВ після року сприймають, як щось лякаюче, дивне?

Таке дійсно буває, але така поведінка дитини зводиться до мінімуму, якщо від самого народження дитини (так, саме з народження) мати своєчасно на кожному етапі встановлює правила годування та керує процесом. Адже це її груди, це вона може щось дозволяти, а щось – ні, вона встановлює кордони свого тіла.

Що ми маємо на увазі, кажучи про виховання шляхом годування?

  • З перших днів життя дитини матір навчає немовля прикладатися якісно та ефективно, для того, щоб їй не було боляче. Не треба терпіти біль, думаючи, що він пройде самостійно або «нехай хоч як смокче, аби смоктав – я потерплю». Боляче – забираємо груди і прикладаємо знову. Однак  у цей період ми даємо груди за вимогою, враховуючи потреби малюка.
  • На наступному етапі не дозволяємо балуватися на грудях. Приблизно у 3 місяці починається нова сходинка у розвитку дитини: їй хочеться розглядати все навкруги, не відриваючись від годування. А у 5-6 місяців малюки постійно відпрацьовують нові навички в тому числі і на циці. В цей момент, жінка має слідкувати за своїми відчуттями: якщо їй стає неприємно, вона зупиняє годування і пояснює, що так не можна.
  • Біля року навчаємо дитину питати дозволу щодо прикладання. Також  не допускаємо, щоб малюк смоктав, умовно, догори дригом, тому що це може бути боляче та псувати прикладання.
  • Ближче до 1,5 років домовляємося з дитиною про те, що даємо груди тільки у відокремленому місці або там, де це буде зручно матері. Це період, коли малюк  вже може потерпіти, коли мама вже може заспокоїти дитину не тільки груддю, але іншими способами також.
  • На наступному етапі жінка дозволяє прикладатися тільки вдома, наприклад на сон та на пробудження. А підчас неспання замінює груди іншими «справами».

Бути поруч

Звісно, в деякі моменти дитина може протестувати проти змін, плакати, вимагати бажане. І це нормально! Матері необхідно бути твердою, впевненою, спокійною та люблячою, бути поруч, приймати емоції дитини, як вони є. Жінці також було б добре заручитися підтримкою близьких людей, щоб у моменти, коли вона втомилася і втрачає контроль, вони змогли забезпечити їй час для себе.

Дратуюче питання

Є ще декілька моментів, коли жінка має будувати кордони, щоб грудне вигодовування було приємним для обох учасників процесу. Питання з колупанням соска другої груди, мочки уха, маминого пупка тощо вирішуємо одразу, якщо мамі це не подобається. Прибираємо руку малюка і кажемо: «Мені неприємно, не треба так робити». Та бажано натомість дати дитині щось посмикати: слінгобуси, маленьку іграшку, свій палець – кожен знайде для себе щось своє.

До речі, ви помітили, що все це і є плавним завершенням грудного вигодовування? Коли у відносинах мами та дитини присутня культура годування, то завершення буде м’яким і спокійним.

А якщо у вас виникають будь-які труднощі, не соромтеся звертатися до консультантів.

Успішного грудного вигодовування!

Автор/ка
Софія Іванова
консультантка з грудного вигодовування, лікар-стоматолог-ортодонт