Пристосування для фізичного розвитку вашої дитини
У цій статті розглянемо пристосування та комплекси, покликані допомагати фізичному розвитку вашої дитини на різних його стадіях.
Для того, щоб розібратися, які пристосування та комплекси батьки можуть використати для фізичного розвитку дитини, спочатку треба розуміти його етапи.
Передусім коротко пробіжимося основними етапами фізичного розвитку дитини для опанування руховими навичками. Спочатку маля вчиться повертати та злегка утримувати голову, при правильному прикладанні до грудей це вміння формується з перших днів. Потім лежачи на животі та спираючись на передпліччя рук, підіймати голову. Паралельно формується навичка повороту на бік і на животик, поворот навколо себе, лежачи на спині та впираючись ніжками. Дитина добре опановує перевороти з живота на спину та навпаки. Далі пробує піднятися, лежачи на животі, на випрямлені руки, підтягує ноги — намагається стояти рачки. З цього положення вчиться самостійно сідати, вставати на коліна, тримаючись за опору. На той час уже повним ходом опановується повзання. Потім малюк намагається підвестися, спочатку тримаючись за опору (дуже часто це ноги мами або край їй халатика), а потім і самостійно. Навчається присідання, ходьби вздовж опори, ходьби за руку та самостійної ходьби.
Спеціально не пишу вік, щоб уникнути зайвих хвилювань з боку батьків. Також варто враховувати, що це стандартна й узагальнена схема. Враховуйте, що всі діти індивідуальні.
Отже, ваш малюк почав проявляти активність, і ви задумалися про покупку розвивального центру, бігунків, стрибунців, гойдалки або чогось іще, що у величезній кількості представлено на ринку і має на меті допомогти, навчити та розважити ваше чадо. А ви й не знаєте, що купити, щоб, з одного боку, не нашкодити, з іншого боку, щоб не припадало пилом в кутку і взагалі п’ять в одному за функціональністю.
Дитина поки що лежить
Ідеально підійдуть підвішені іграшки, до яких можна дістати рукою. Конструкція має бути стійкою до поштовхів ногами. Є дуже вдалі в розвивальному аспекті моделі, але щойно дитина дістає до якогось елемента ногою, вона з радістю його пхає — і вся конструкція летить дуже далеко. Такі центри слід використовувати з народження, оскільки вже в 4–5 місяців немовля там не буде грати. У кращому разі воно буде смикати окремі знімні елементи — щоправда, йдеться про 1–2 хвилини гри або й менше.
Представлено багато моделей-трансформаторів, розрахованих на сидячих уже дітей, але на ділі щойно дитина опанує перевороти, її в них уже не втримаєш. Тільки музичні моделі, які потім перетворюються на столик, цікавитимуть дитину й у старшому віці, проте вони будуть незрозумілі й непотрібні для 1–2-місячного немовляти. Дуже бажано, щоб такі центри містили чорно-білі елементи та різні фактури, а основними кольорами були білий, чорний, червоний та жовтий. Не беріть занадто строкаті іграшки: це зайве навантаження на зоровий аналізатор.
Дитина поповзла
Або не поповзла, але якось примудрилася, залишена на підлозі посеред кімнати, опинитися за одну хвилину біля тумбочки з вазою. Ось тут багато батьків поспішають посадити в бігунки. Цього не треба робити! Бігунки — шкідливий винахід. З одного боку, посадкове місце є типовою сумкою-кенгуру, де дитина висить, як парашутист. Хто «у темі» слінгів та ергорюкзаків — той знає, чому так садити дитину не можна. З іншого боку, дитина поки не навчена техніки ходьби й тим більше бігу, тому всі її рухи в цьому пристосуванні — це хаотичні поштовхи ногами. М’язи ніг це не зміцнює, техніки ходьби це не навчає.
Якщо ви хочете зміцнити м’язи ніг і спини, просто дозвольте дитині рухатися вільно. Викладайте її на підлогу — і пізнавальна активність маляти працюватиме краще за будь-які бігунки. З приводу стрибунців: у мене немає особистого досвіду їх використання зі своїми дітьми, але мені здається, що навантаження на хребет (особливо нижні відділи) неадекватне для віку. Може, однорічці нічого й не буде, а ось у пів року — зарано. І взагалі, не забуваємо про золоте правило: не садити, доки не сяде сам, і не ставити, доки не встане сам.
Дитина опановує вставання, стояння та ходьбу
Тут чудовою допомогою для фізичного розвитку стане комплекс «ранній старт». Його можна купити раніше й довішати до нього іграшки, але повною мірою оцінити всі принади цього дивокомлексу раніше ніж у 6-місячному віці дитині буде складно, а місце він усе-таки займає. Тут уже на що у вас грошей вистачить: до комплексу кріпляться гойдалка, гірка, гамак, кільця, мотузкові сходи, з нього можна зробити будиночок. Тільки не забувайте, що сховати «ранній старт» навряд чи вдасться через габарити та зацікавленість дитини, а залишати там малюка без нагляду категорично не можна.
Ще дитину може зацікавити різний транспорт. Наприклад, велика машинка — та сама, на якій ганяють карапузи вулицею. Такі авто зазвичай оснащені високою спинкою і, тримаючись за неї, можна вже опановувати ходьбу. Добре, якщо машинка ще й музична. Також, намагаючись на неї сісти, дитина чудово сама розвине такі якості, як рівновага та координація. І ще: беріть якомога вужчу та вищу модель. Можна натрапити на такі назви: толокар, машина-каталка, каталка-пушкар.
У нас музична каталка-пушкар. Старший на неї не звертав уваги взагалі, але свого зоряного часу вона дочекалася з молодшою дитиною. Донечка грається з нею місяців із семи й досі не залишає (нам зараз 1.2), тепер привчилася сама на ній кататися. Також я бачила у продажу спеціально призначені для навчання ходьби ходунки-візок. Це теж непогане пристосування, тільки вони зазвичай легші за машинки, і спочатку дитині буде складно з ними. Бо на них тільки сперся — вони оп, і поїхали, а малюк упав.
Велосипед
І ось малюк вже активно ходить і навіть бігає, він уже цар майданчиків, гойдалок та пісочниць. Так хочеться купити велосипед! Не поспішайте з велосипедом, адже є чудовий винахід — біговел, або велобіг: від зміни слів місцями ідея не змінюється. Біговел — це двоколісний велосипед без педалей та бічних маленьких коліщаток. Про нього можна порозмірковувати вже з півтора року. Прекрасно розвиває рівновагу та підготує дитину до опанування двоколісного велосипеда. Зверніть увагу: толокари та триколісні велосипеди не розвивають рівновагу, а двоколісні велосипеди часом складні для дитини, бо треба крутити педалі, одночасно контролювати положення керма та утримувати рівновагу. Тому біговел — гарний перехідний варіант.
Існує безліч його моделей: зі здвоєними коліщатками для найменших (вони стійкіші), з можливістю прикріпити до нього педалі та отримати повноцінний велосипед. При виборі моделі орієнтуйтеся на вагу виробу, не забувайте, що періодично вам доведеться його нести. Проте важчі, як порівняти з пластиковими побратимами, металеві моделі показують кращі динамічні характеристики.
Photo: Оля Цибенко