Правда і міфи про «переднє» та «заднє» молоко
Переважання в молоці тих чи інших компонентів залежить від тривалості лактації, поточного фізичного стану маляти (періоди стрибків росту, прорізування зубів, хвороби) та навіть доби. Зокрема, зміни у складі молока відбуваються і в межах одного годування: насамперед ідеться про поступове збільшення жирності молока в процесі смоктання.
Грудне молоко — це унікальна субстанція, яка постійно змінює свій склад відповідно до актуальних потреб дитини. За цією закономірністю грудного молока часто виокремлюють «переднє» та «заднє» молоко. «Переднє» молоко — рідкіше, в ньому більше білків, вітамінів, мінеральних речовин та імуноглобулінів. Водночас «заднє» молоко багате на жири та містить ферменти, що допомагають розщеплювати його власні компоненти.
Проте з наявністю такої класифікації справедливо виникає низка запитань. Де ж шукати ту точку, в якій «переднє» молоко переходить у «заднє»? Скільки часу має перебувати біля грудей дитина, щоб отримати «заднє» молоко? Як зрозуміти, чи дістається малюк до «заднього» молока?
Зв’язок між жирністю молока та частотою годувань
Загалом, говорити про суттєве розшарування молока варто лише у разі витримування великих інтервалів між годуваннями (понад 2,5–3 години). За цей час жирові молекули встигають осісти та прилипнути до стінок альвеол і молочних проток. А фракція молока у просвіті проток, яка почне надходити дитині першою, дійсно виявиться водянистою, з мінімальним вмістом жиру.
Але навіть за цієї умови жодного чарівного моменту, коли «переднє» молоко перетворюється на «заднє», не існує. Вже з першим припливом молекули жиру починають змиватися зі стінок проток. Тому жирність молока збільшується не стрибкоподібно, а плавно і поступово в процесі годування. Тому така класифікація є досить умовною.
Якщо ж малюка годувати на вимогу, а інтервали між годуваннями не робити більшими ніж 1,5–2 години, значного розшарування молока не відбувається. Молекули жиру дуже швидко підтягуються до виходу, і на вміст жиру молоко можна вважати майже однорідним.
Для наочності цей процес можна порівняти з краном із гарячою водою (метафора, яку вперше запропонувала Вікторія Нестерова). Якщо кран довго не відкривали — спочатку з нього якийсь час стікатиме холодна вода. Після чого вона почне поступово змінюватися на дедалі теплішу. Але якщо краном користуються часто — при відкритті з нього відразу тече гаряча вода.
Помилки в годуванні, яких слід уникати
Отримання достатньої кількості жирненького молока — це запорука гарного набору ваги та росту маляти. Тому в разі недобору ваги у мами може виникнути ідея зціджувати рідку порцію молока, аби допомогти дитині дістатися більш жирного. Однак робити цього не варто, оскільки, по-перше, слід знайти причину, яка заважає дитині самій діставатися до «заднього» молока, а по-друге, додаткові зціджування призводять до підвищення вироблення молока. Тоді його стає більше, ніж треба крихітці, що може спричинити лактостази.
При цьому роль «переднього» молока для нормального росту та розвитку малюка недооцінюють даремно. Адже саме воно, як уже було сказано, містить більше білків, які є будівельним матеріалом клітин, імунних факторів, вкрай важливих для захисту організму дитини та становлення його власної імунної системи, вітамінів і мінералів, без яких неможливий нормальний перебіг обмінних процесів. До того ж для гарного набору ваги малюкові потрібні не тільки жири, а й надходження достатніх обсягів харчування загалом, чого неможливо досягти лише із «заднім» молоком.
Для правильної організації грудного вигодовування слід також враховувати, що час, проведений дитиною біля грудей, не є показником того, чи дістається вона до «заднього» молока. У деяких випадках 15–20 хвилин активного смоктання може бути достатньо, щоб дуже добре спорожнити грудь, а в інших дитина може провести з груддю 2 години, але не добути з неї практично нічого (наприклад, унаслідок неправильного прикладання, коли дитина слабо відкриває рота й утримує грудь тільки за сосок).
Якщо малюк смокче груди ефективно та часто, то він повноцінно отримує «переднє» та «заднє» молоко
Якщо малюк прикладений до груді правильно, він може отримати рівно стільки молока, скільки йому необхідно, зокрема й дістатися жирного молока. Однак, залежно від віку та темпераменту, кожна дитина матиме свій темп годування. Тому дуже важливо не обмежувати час перебування малечі біля грудей.
Навіть якщо здається, що період активного смоктання закінчено, через якийсь час дитина може почати цмулити знову і спровокувати новий приплив молока, що дозволить отримати додаткову порцію корисних калорій. Крім того, малюки прикладаються до грудей не тільки задля вгамування голоду, але ще й для розслаблення, задоволення своєї потреби в смоктанні та просто насолоди — всі ці функції вкрай важливі для забезпечення психологічного комфорту дитини!
При цьому не варто зациклюватися на чергуванні «одне годування — одна грудь». Це дуже умовно, оскільки місткість грудей в різних жінок може сильно відрізнятися. Також апетит малюків може змінюватися залежно від рівня фізичного та емоційного навантаження, збільшуватися в періоди стрибків зростання, а в спеку, навпаки, знижуватися. Тому в деяких випадках дитині може вистачати одної груді, а в інших — може знадобитися прикладення і до другої, якщо малюк уже добре спорожнив одну грудь, але виглядає незадоволеним і готовим підкріпитися ще. За умови правильного прикладання та частих годувань жодного дисбалансу в отриманні «переднього» та «заднього» молока не відбувається.
Пам’ятайте, що найправдивіший показник достатності харчування для малюка — це збільшення ваги не менше як на 500 г за місяць (за умови хорошого набору ваги в перші 3 місяці, подальші місячні збільшення можуть становити навіть менше). Якщо дитина росте і розвивається добре — значить, вона отримує з грудей усе потрібне!
