Як перевести дитину в окреме ліжечко?

Втім, дитина росте. Й рано чи пізно ми починаємо замислюватися, чи не настав уже час привчити дитину до окремого ліжка. Як здійснювати цей перехід, щоб він минув безболісно і сприяв розвитку самостійності та впевненості дитини — розповідаємо у цій статті.

Оптимальний час для переходу до роздільного сну

По-перше, давайте ще раз повернемося до того, що один із критеріїв вибору на користь спільного сну спочатку — це зручність нічних годувань.

Відповідно, переселяти дитину в окреме ліжко доцільно тоді, коли грудне вигодовування або завершене, або дитина може проспати принаймні 5–6 годин без пробуджень. Якщо ж у вас, як і раніше, трапляються 3–4 нічні годування — найімовірніше, роздільний сон тільки ускладнить ваше життя незалежно від віку дитини.

По-друге, як не дивно, але є один із головних критеріїв, що впливають на успіх і безболісність переходу. Це наявність щирого бажання спати окремо в самої мами. Наприклад, якщо вам стає неабияк тісно в одному ліжку або малюк вовтузиться й дуже часто будить вас. Якщо ж мама і далі отримує задоволення від спільного сну, любить споглядати, обіймати та цілувати свого малюка сплячим, і діє не з власних внутрішніх спонукань, а під натиском бабусь або педіатра, процес може неабияк затягтися. З одного боку, таке підсвідоме небажання мами розлучатися зі спільним сном, буде відчитане малюком і викличе більший опір. А з іншого, навряд чи дії мами в цьому разі будуть достатньо впевненими та послідовними.

Що ж до самої дитини?

Про її готовність до такого переселення можна судити за наявністю таких ознак:

• дитина може перебувати одна в кімнаті та сама себе займати протягом не менш як 10 хвилин;
• вдень дитина проводить на руках у мами менше ніж 1/3 всього часу;
• дитина спокійно реагує на пробудження наодинці.

Можна також виділити й несприятливі періоди для привчання до сну. Якщо в маляти активно ріжуться зуби, воно ледве перенесло хворобу або тільки пішло до дитячого садка… Тоді переселення в окреме ліжко варто відкласти. Якщо в сім’ї очікується поповнення, привчити старшу дитину до роздільного сну варто завчасно. В такому випадку вона не буде відчувати себе витісненою з батьківського ліжка новонародженими братиком або сестричкою.

Лайфхаки, щоб привчити дитину до окремого ліжка без стресу

Отже, фізіологічна та психологічна готовність дитини до відселення переважно настає не раніше як у 2,5 роки. З цього віку малюка можна відразу привчати до сну на окремому дивані або дитячому ліжку.

Найкраще прив’язати переїзд в окреме ліжко до якоїсь події. Наприклад, до Нового року, дня народження, настання літа чи зими. І почати готувати до цього дитину заздалегідь.

Для підготовки

Для підготовки можна використовувати читання готових терапевтичних казок на цю тему. А також самим складати подібні історії про улюблених іграшок / звіряток / героїв мультфільмів, які спали з батьками, поки були маленькими. Але потім подорослішали та стали спати в окремих ліжечках. Тобто, цей вік зручний ще й тим, що у більшості дітей до цього часу вже певною мірою розвинене мовлення, з ними можна домовлятися і підключати ігрові прийоми.

Якщо у вашому будинку поки немає готового спального місця для дитини, приводом для завершення спільного сну в очах малюка може стати сама його покупка. При цьому чудовим прийомом буде дозволити дитині взяти участь у виборі власного ліжка та постільної білизни. Можливо, смаки малюка трохи не збігатимуться з вашими. Але для того, щоб він охоче погодився залишитися в ліжку на ніч, воно повинно йому подобатися.

Своє ліжко

У віці близько 3 років у дітей прокидається власницький інстинкт. І це можна обернути на користь у питанні відселення малюка. З захопленням розповідайте в його присутності всім родичам та друзям про те, що у нього тепер з’явилося СВОЄ ліжко, як він сам його вибирав і яким дорослим та самостійним він тепер став.

Також одним із вдалих моментів для привчання дитини до роздільного сну може стати поїздка до бабусі чи на відпочинок на період не менше ніж 3 тижнів. Цей проміжок вважається часом формування звички. У цих випадках можна застосовувати такий підхід: «новий будинок — нові правила», «вдома ми спали разом, але в цьому будинку правила такі». Після того як дитина отримала такий досвід роздільного сну, її буде легше відселити в окреме ліжко і після повернення додому.

Якщо ви все ж таки ухвалили рішення про завершення спільного сну раніше ніж у 2,5 роки

Тоді йтиметься про переселення малюка в дитяче ліжечко. Оптимально почати з того, щоб зняти один бортик і присунути його до батьківського ліжка. При цьому в малюка з’являється своє спальне місце, але він досі перебуває від вас на відстані витягнутої руки. Ви легко можете заспокоїти його за потреби. Коли вкладання до сну в ліжечко перестане викликати у дитини протест і занепокоєння, можна починати поступово відсувати його від батьківського ліжка.

Не квапимося!

Підсумовуючи, хочеться сказати, що якщо не квапити події, не наполягати на відселенні, не соромити дитину, а наповнювати її любов’ю та увагою, діяти продумано та послідовно, діти переходять до сну в окремому ліжку абсолютно спокійно. Але трапляється це тоді, коли малюк дозріває до цього етапу фізіологічно та психологічно.

Слід також бути готовими до того, що ще якийсь час дитина все одно може приходити в батьківське ліжко вночі або під ранок у пошуках заспокоєння, ласки та тепла. Одначе з часом таких епізодів ставатиме дедалі менше, і колись ви почнете сумувати за тими часами, коли ваше улюблене маля притискалося до вас ночами.

Якщо вас цікавить більше матеріалів про сон дитини, можете переглянути їх за посиланням.