Про що мовчав лелека, або Скажемо «ні» депресії

Про що мовчав лелека, або Скажемо «ні» депресії

За статистикою ВООЗ післяпологова депресія є одним із найрозповсюдженіших ускладнень, що виникає по народженню маляти. Її діагностують у 10–15 % жінок. У країнах із середнім та низьким доходом цей показник сягає майже 20 %. Уявіть собі, кожна п’ята жінка після народження дитини страждає на післяпологову депресію!

З кожним роком дедалі більше спеціалістів говорять про цю проблему. Але тільки у січні 2022 року до оновленої Міжнародній класифікації хвороб (МКБ-11) додали такий діагноз, як післяпологова депресія. До цього її розглядали як різновид звичайної. І добре, якщо діагностували та лікували. Зазвичай з усіх жінок, що мали післяпологову депресію, за лікуванням зверталися менш як половина (в деяких країнах менше ніж 10 %).

І це зовсім не дивно, досі часто можемо почути у нашому суспільстві: «Яка така депресія? То все від дуже хорошого життя! Наші бабусі й прабабусі у полі народжували по 10 дітей, мали величезні городи, господарства (без пральних машин, зауважте). І жодних депресій ні в кого не було. А материнство — це щастя, і діти — щастя, по-іншому бути не може. Узагалі, треба просто мислити позитивніше.» 

Ми можемо це не тільки почути, а й побачити в яскравих фото і відео із соцмереж «успішних» та гарних мам новонароджених немовлят, які вже повернулися до своєї післяпологової форми, мають по три бізнеси і ще трійко старших дітей та дві собаки. А, й обов’язково ходять на побачення з чоловіком. І звичайно ж, ніякої депресії, тільки суцільне щастя. Щастя материнства. 

Тому перше, що викликає післяпологова депресія у звичайної жінки, — це величезний сором та відчуття своєї неправильності.

Правда полягає в тому, що вірите ви в післяпологову депресію чи ні, і ваше оточення вірить у неї чи ні, а післяпологова депресія є хворобою. І хвороба ця може виникнути у будь-якої жінки незалежно від освіти, соціального статусу та стану здоров’я до народження дитини. 

Вона має свої ознаки, ступені важкості. Ця хвороба досить підступна, тому що довгий час може бути непомітною для оточення, дуже погіршує якість життя жінки і, на жаль, у найскладніших випадках є летальною. 

Післяпологовий блюз

Як не пропустити ознаки депресії, на що потрібно звертати увагу?

В перший тиждень після пологів у більшості жінок виникає так званий післяпологовий блюз. Це різка зміна настрою: від радості до смутку і навпаки, багато разів поспіль. Також плаксивість, підвищена чутливість до будь-яких подразників (запахів, звуків, слів). Цей стан пов’язаний із грандіозною гормональною перебудовою у тілі новоспеченої матері. Із зовсім новими обставинами, що виникли у її житті, із досвідом пологів та післяпологових перших днів. Жінка почувається щасливою і дуже вразливою водночас, і від цього їй може бути сумно. Вона звикається зі своєю новою роллю матері немовляти. Це непростий період, проте він поступово минає. І жінка адаптується до нових умов життя. 

Якщо ж післяпологовий блюз тільки посилюється та не проходить близько двох тижнів після народження дитини, можна запідозрити післяпологову депресію. Тобто, два тижні післяпологового блюзу — це нормально. Далі важливо бути уважними до свого психічного стану.

Ознаки післяпологової депресії

Депресія сильно відрізняється від звичайних коливань настрою та негативних емоцій, з якими людина стикається в повсякденному житті. Депресія може виникнути у жінки ще до пологів, під час вагітності чи навіть до неї. Але переважно саме післяпологова депресія виникає між першим тижнем і місяцем після народження дитини. 

Її ознаки:

  • постійний пригнічений стан, плаксивість; 
  • відсутність сил, дуже швидка втомлюваність;
  • проблеми зі сном, важко заснути, навіть коли спить дитина і ти дуже втомлена, можливі випадки, коли сон весь час поверховий і жінка часто прокидається серед ночі, навіть коли дитина спить;
  • проблеми з апетитом, його повна відсутність чи навпаки непомірний апетит;
  • невпевненість у собі, постійне почуття провини, сорому, відчуття себе поганою матір’ю;
  • постійна тривога за дитину та її стан, яка є у більшості випадків невиправданою, ніколи не минає і дуже важко фізично переживається; 
  • відчуття постійної напруги у тілі, неможливість розслабитися та відпочити, навіть якщо маєш для цього час без дитини;
  • відсутність емоційного зв’язку з дитиною  або будь-яких почуттів до неї, механічне виконання своїх обов’язків;
  • усі речі, які раніше приносили задоволення, втрачають сенс; 
  • втрата соціальних контактів, небажання спілкуватись із будь-ким (добрими знайомими, друзями чи рідними);
  • час від часу раптово можуть виникати думки зробити щось погане з дитиною, які дуже лякають жінку;
  • нав’язливі думки про самогубство.

Післяпологова депресія підступна

Як я вже писала раніше, підступність депресії у тому, що рідні можуть не помічати важкого стану жінки, списуючи все на втому і взагалі нормальність таких переживань та почуттів у перші місяці після народження малюка. Жінка ж не до кінця може усвідомлювати, наскільки їй потрібна допомога, бо відчуває неймовірний сором та провину за свій стан, і намагається якось впоратися із цим сама, не говорячи про свій стан близьким.

Причини та фактори ризику післяпологової депресії

До факторів ризику розвитку післяпологової депресії можна зарахувати:

  • наявність депресивних розладів у близьких членів родини вагітної;
  • важкі обставини під час вагітності та одразу після пологів (втрата роботи, фінансової стабільності, важкі хвороби, втрата когось із членів родини, сімейне насильство тощо);
  • медичні ускладнення під час пологів та вагітності (передчасні пологи, потрапляння дитини до реанімації, хвороба матері чи малюка);
  • негативне ставлення до вагітності (незалежно від того, була вона запланованою чи ні);
  • відсутність підтримки від партнера чи близьких членів родини;
  • алкогольна чи наркотична залежності.
післяпологова депресія
Особистий архів з дозволу мами Таміли

Також дуже часто психологічними причинами розвитку цього захворювання стають:

  1. Нездійсненні очікування щодо пологів та перших тижнів чи місяців материнства. Нерідко жінки мають ідеалістичну «інстаграмну» картинку, як усе має відбуватися, дуже відірвану від реальності. Багато хто вважає, що дитина буде весь час спати чи легко візьме груди, а коли це не так, приходить багато розчарування, невпевненості та провини, що мама не впоралась як належить.
  1. Соціальна ізольованість жінки, різка зміна звичного способу життя, оточення, мобільності та фінансової незалежності. Ці фактори можуть дуже пригнічувати маму, вона може відчувати себе нереалізованою та нещасливою, замкнутою в чотирьох стінах із дитиною без права на власне життя.
  1. Велике фізичне навантаження, відсутність допомоги з дитиною, недостатня кількість сну. Тут все просто і складно водночас. Постійне фізичне виснаження веде до виснаження психологічного. Як довго може функціонувати людина, коли її базові потреби не задовольняються? У кожної свій запас міцності, але рано чи пізно він вичерпується. 
  1. Перфекціонізм, бажання залишатися гарною господаркою, дружиною та піклуватися про немовля. Порівняння себе з іншими й неможливість «дотягнутися» веде до сильної втоми та пригніченості, безперервного відчуття своєї неправильності, нікчемності як матері та відчуття провини.
  1. Нав’язлива участь рідних старшого покоління у догляді за дитиною. Постійний пресинг та нескінченний потік порад від, скажімо, бабусі можуть призвести до того, що жінка зневірюється у собі, почувається поганою матір’ю, нездатною подбати про власну дитину.

Післяпологова депресія – це хвороба!

Усі ці фактори можуть призвести до післяпологової депресії, і ніколи немає гарантії, що це омине ту чи іншу жінку. Післяпологова депресія — це хвороба, але можна створити всі умови, щоб знизити шанси її виникнення. 

  • По-перше, це обізнаність рідних жінки про цю хворобу і зняття стигматизації з цього питання.
  • По-друге, це підтримка друзів та рідних під час пологів та перших місяців материнства, яка спирається саме на потреби й бажання самої жінки.
  • По-третє, вивчення та розуміння усіх варіантів розвитку подій під час пологів і в перші місяці життя дитини, пов’язаних із доглядом за немовлям, грудним вигодовуванням та сном. Це допоможе знизити планку очікувань від цього періоду та простіше справлятися з не завжди досконалою реальністю.

Отримання консультації з підготовки до грудного вигодовування та догляду за дитиною ще у вагітність допоможе легше адаптуватися у перші місяці материнства!

післяпологова депресія
Photo by Oksana Shufrych

Що робити, якщо ви помічаєте симптоми післяпологової депресії?

Якщо ви вже підозрюєте у себе післяпологову депресію, перше, що можна зробити, — це звернутися до Единбурзької шкали післяпологової депресії. Цей опитувальник легко знайти в інтернеті (наприклад, тут),  і він дасть чітке уявлення про ваш стан. 

Единбурзька шкала післяпологової (постнатальної) депресії (Edinburgh Postnatal Depression Scale)

— клінічна скринінгова методика, представлена у форматі опитувальника для самостійного проходження. Щоб його пройти, знадобиться близько 5 хвилин, за шкалою можна з’ясувати ступінь важкості депресії.

Друге — обов’язково звернутися за допомогою.

Закарбуйте собі: депресія — це хвороба, така, як і будь-яка інша хвороба. Хворіти не соромно. Це може статися з будь-ким. Ця хвороба дуже знижує якість життя, важко переноситься та  може привести до смерті. І тут не допоможе відпочити годинку чи вийти з подружками на каву. 

післяпологова депресія
Photo by Oksana Shufrych

Гарна новина полягає в тому, що ця хвороба успішно лікується. Якщо бачите в себе прояви післяпологової депресії, потрібно звернутися до психіатра. Залежно від ступеня важкості депресії та ваших особистих обставин психіатр запропонує вам лікування антидепресантами чи курс психотерапії, або і те, і те водночас. Не слід боятися препаратів, існує багато сумісних з грудним вигодовуванням антидепресантів. Для депресій легкого та середнього ступенів доведено однакову ефективність медикаментозних і психотерапевтичних методів лікування. У важчих випадках, можливо, вам запропонують стаціонарне лікування.

Важливо пам’ятати: що раніше розпочати лікування депресії, то швидше і легше воно відбувається.

Хворіти не соромно! Просити допомоги та підтримки не соромно! І говорити про депресію не соромно! Навпаки, розповідь про ваш досвід може врятувати комусь життя.

Автор/ка
Любов Плахотник
психологиня, консультантка з грудного вигодовування