Зригування у немовлят

Зригування у немовлят

Зригування немовлят частенько бентежать батьків. Хочеться розуміти, чи все з дитиною добре. То що ж спричиняє це явище, які його вияви становлять норму, а які — хворобливі? Нумо розбиратися!

«Дуже багато з’їло» – так часто кажуть про зригування. Немовлята на грудному вигодовуванні можуть зригувати одразу ж після годування або пізніше — під час сну. Так відбувається природна регуляція, коли організм звільняється від надлишків. У цьому немає нічого страшного, якщо дитина нормально набирає вагу. Організм малюка налаштований на часте надходження маминого молока і досить легко його перетравлює — відтак, переїсти його складно.

Якщо немовля здорове, то зригування — це своєрідний захисний механізм. Адже іноді (особливо при гіперлактації у мами) дитина з’їдає набагато більше, ніж хотілося б. Без зригувань малюкам було би непросто…

Відомо, що у новонародженого шлунок вміщає лише 5–7 мл грудного молока. У віці 1 тижня — 45–60 мл. Наприкінці першого місяця місткість шлунка становить 80–150 мл, а у пів року – 180–200 мл. І більше на першому році розтягуватися шлунок не повинен. А тому простіше зригнути!

Іноді можна почути від мам фразу «Мій малюк зригнув усе, що з’їв». Але все-таки це суб’єктивне відчуття. Зригують немовлята не все. Якщо ваша дитина продовжує добре набирати вагу — значить, щось у травній системі лишається!

У нормі зригування не завдають дискомфорту малюкові. Після цього він продовжує аґукати й усміхатися — тобто, залишається в гарному настрої.

Чому трапляються зригування?

«Наковталося повітря». Це досить поширене серед немовлят явище називається «аерофагією». Так трапляється:

  • при нечастих годуваннях — тоді малюк їсть жадібно, швидко і похапцем;
  • іноді й при гіперлактації у мами;
  • або якщо дитина неправильно прикладається до грудей і/чи смокче пустушку.

Тоді малюк може виявляти своє невдоволення доти, доки не вийде повітря. У такому разі, звісно, краще потримати дитину «стовпчиком».

Якщо ви не впевнені, що прикладаєте дитину до грудей правильно, зверніться до консультанта із грудного вигодовування, аби вам і маляті допомогли навчитися глибшого захоплення.

«Схоже, захворіло!» При нездужанні, особливо з температурою, зригування можуть посилюватися. Не плутайте їх із блюванням. У нормі зригування не порушують загального стану малюка: він залишається спокійним і веселим. Молочко, яке немовля зригнуло, буває зсілим або ні, але на відміну від блювотних мас воно не має жовтуватого кольору та неприємного запаху. Також у ньому немає слизу.

Якщо малюк зригує небагато молока після годування — у цьому немає нічого страшного. Частіше за все зригування упродовж першого року минають самі собою.

Якщо дитина зригує часто і багато, а при цьому погано додає у вазі — тоді зверніться до педіатра.

Якщо вас непокоїть колір, частота зригувань, зригування «фонтаном» чи інші нетипові явища — також не зайве проконсультуватися з вашим лікарем.

Здоров’я вашим малюкам!

Photo: Oksana Shufrych

Автор/ка
Соловей Ксенія
Консультантка з грудного вигодовування, перинатальна психологиня