Нестача молока: чому і що робити?

Звичайно ж, ні, природою все ретельно продумано. Але на жаль, в умовах сучасного життя, часто неусвідомлено, ми своїми діями порушуємо природний хід подій і втручаємося в основи фізіології лактації. Про які дії йде мова, як відрізнити справжнє мало молока від уявного та що робити, якщо проблема таки виникла — розповідаємо в цій статті.

Чи дійсно мало молока?

Передусім розберемо найчастіші ситуації, які викликають у молодих мам хвилювання про кількість молока, але не є справжніми критеріями його нестачі.

1. Вдається зцідити всього…. (підставте свою цифру) мілілітрів молока.

Дитина добуває молоко з грудей за допомогою унікальних рухів язика і нижньої щелепи, точно відтворити які не до снаги ні людським рукам, ні навіть найбільш досконалому молоковідсмоктувачу. До того ж якщо зціджування проводити саме для визначення кількості молока — очевидно, що мама при цьому напружується, а це перешкоджає хорошому виділенню молока з грудей на гормональному рівні. Тобто, молока в грудях може бути вдосталь, але в момент зціджування «груди його не віддають».

2. Маленька різниця у вазі дитини до і після годування.

Як і зі зціджуваннями, під час контрольних зважувань (особливо якщо їх проводять у кабінеті у педіатра) переживання мами за результат не дають їй можливості розслабитися. Окситоциновий рефлекс, який жінка відчуває як прилив молока, в такому разі спрацьовує погано або зовсім не спрацьовує. Внаслідок цього дитина отримує лише невелику порцію молока, що разом із похибкою ваг і призводить до тривожного результату при зважуванні. Крім того, під час годувань протягом доби немовлятам властиво виїдати неоднакові об’єми молока, тому оцінювати достатність харчування за одним-єдиним годуванням некоректно.

3. Дитина часто просить груди.

Розмір шлунка дитини при народженні становить всього 5 мл, а в місяць уже досягає 80–150 мл. Тому для дітей перших місяців життя фізіологічно зумовлені якраз часті годування невеликими порціями. Зрештою, смоктання грудей для маленької дитини — це не тільки харчування, це ще й спілкування з мамою, а також найкращий спосіб заспокоєння, розслаблення, допомога в засинанні, справлянні природних потреб і усуненні будь-якого іншого дискомфорту.

4. Тривалі годування.

Гніздечко у мами під грудьми для маленької дитини є найкращим у світі місцем для існування, оскільки саме тут середовище максимально наближається до знайомих і рідних для неї умов внутрішньоутробного життя. Тому немає нічого дивного в тому, що часом немовля хоче перебувати біля грудей якомога довше: задоволення цієї потреби — одна з умов м’якої адаптації новонародженого до життя поза маминим животиком.

5. М’які груди.

На тлі гормональної перебудови організму після пологів відбувається не тільки запуск лактації, але також приплив до грудей лімфи та міжтканинної рідини, через що груди можуть відчуватися постійно налитими та важкими. Але поступово набряк спадає, а організм підлаштовується під потреби дитини,  починає виробляти рівно стільки молока, скільки їй треба. Тому м’які груди є не чим іншим, як ознакою сталої лактації.

6. Неспокійна поведінка дитини під грудьми.

Насправді зміна поведінки дитини під грудьми може бути нормальним віковим етапом. Наприклад, у віці близько 2,5–4 місяців малюк може почати відвертатися від грудей просто тому, що починає помічати, скільки всього цікавого навколо нього. Якщо говорити про справжні «страйки» біля грудей, вони також можуть мати абсолютно інші фізіологічні (наприклад, закладений носик або біль під час годування), або психологічні (наприклад, наявність у догляді за дитиною заходів, що викликають стрес, або реакція малюка на емоційний стан мами) причини, що ніяк не пов’язані з кількістю молока.

Що ж стосується справжніх ознак недостатності харчування дитини, то їх усього дві:

• набір ваги менше ніж 500 г на місяць або 125 г на тиждень;

• наявність у дитини менш як 12 сечовипускань за 24 години (не менше ніж 6 важких памперсів).

«Тонкі місця»

Звісно, бувають ситуації, коли нестачу молока зумовлюють певні фізіологічні причини, вплинути на які ми не в змозі. До них належать, наприклад, недостатність залозистої тканини грудей, порушення чутливості соска та ареоли через травму хребта, операції або опіки, деякі гормональні порушення, пошкодження гіпофіза. Але на щастя, такі порушення трапляються рідко. У більшості випадків зниження кількості молока відбувається через деякий час після початку лактації та пов’язане з помилками в організації грудного вигодовування.

1. Неефективне прикладання.

Для якісного спорожнення молочної залози вкрай важливо, щоб малюк досить глибоко брав груди. Під час смоктання дитина повинна взаємодіяти язичком не із самим соском, а з ареолою, оскільки саме під нею розміщена така собі «чарівна кнопочка», при натисканні на яку молоко легко виділяється з грудей. Тримання грудей за сосок не дозволяє дитині ефективно висмоктувати молоко, а внаслідок відсутності регулярного спорожнення грудей мозок мами отримує помилкові сигнали про те, що молока на цю мить більше, ніж необхідно, і реагує на це зниженням лактації.

2. Використання пустушок і сосок.

Основна відмінність пустушок (а також сосок у пляшках і накладок) від грудей — це те, що в них є «сосок», але немає ареоли. Тому знайомство малюка з названими замінниками грудей навчає його іншого типу смоктання: малюк звикає стуляти щелепи за зоною штучного соска і замість хвилеподібних рухів язиком, що в нормі властиві смоктанню грудей, починає здійснювати стискальні рухи. Якщо дитина переносить такий тип смоктання на груди (що може статися навіть при одноразовому використанні гумових пристосувань), це приводить нас до попереднього пункту — смоктання стає неефективним, і кількість молока знижується.

У цьому контексті, пустушки загрожують подвійно, адже до їх використання вдаються у випадках неспокійної поведінки, плачу дитини, при укладанні до сну — в ситуаціях, коли у природному середовищі як «заспокійливе» малюкові запропонували би груди. Якщо ж у догляді за дитиною наявна пустушка, то на вимогу дитина смокче вже її, а не груди, що призводить до зниження частоти прикладань, зменшення стимуляції соска й ареоли, а значить, і до меншого вироблення молока.

3. Годування за режимом та обмеження тривалості смоктання.

Як ми вже з’ясували, перебуваючи біля грудей, малюк не тільки розв’язує проблему вгамування голоду, а й виконує купу інших завдань. Тому бажання дітей перших місяців життя прикладатися до грудей часто, а іноді й надовго, є цілком логічним та фізіологічним. І саме такий ритм смоктання забезпечує потрібну частоту стимуляції молочної залози та, відповідно, надходження в мозок матері сигналів — запитів на вироблення молока.

4. Відсутність нічних годувань.

Концентрація пролактину (гормону, що відповідає за вироблення молока) у крові жінки-годувальниці протягом доби непостійна. Її пік припадає на нічний та передранковий час. Тому кажуть, що, годуючи дитину вночі, ми забезпечуємо запаси молока на наступний день. Якщо ж годувань у цей період немає, груди залишаються постійно наповненими. Тоді пролактин не може зв’язатися зі своїми клітинами-мішенями, що виробляють молоко, і з максимальною ефективністю стимулювати їх роботу. Це перешкоджає повноцінному розкриттю лактаційного потенціалу жінки.

5. Допоювання водою.

Молоко складається з води на 88 %. Тому турбуватися про те, що дитина буде відчувати спрагу за умови досить частих годувань не варто навіть у найспекотнішу погоду. Але, як ми пам’ятаємо, об’єм шлунка дитини невеликий. Заповнюючи його водою, ми залишаємо мало місця для молока. Окрім того, що малюк при цьому недоотримує певну частину калорій, він також висмоктує менше молока з грудей. А зниження «попиту» поступово веде до зниження «пропозиції» (тобто обсягу вироблення молока).

Чарівні пігулки для підвищення лактації

Безсумнівно, щойно мама починає підозрювати, що у неї мало молока, їй відразу ж хочеться відшукати швидке розв’язання проблеми. І аналогічно до того, як багато з нас звикли лікувати різноманітні недуги, насамперед починається пошук, що б такого з’їсти чи випити, аби все нормалізувалося.

Трави

Один із таких, на перший погляд, легких шляхів — це прийом різних трав, що підвищують лактацію. Дійсно, у багатьох культурах існують традиційні рослинні засоби, які використовували для поліпшення лактації протягом століть. Тому заперечувати можливість індивідуальних позитивних ефектів певних трав все ж не варто. Але якщо підходити до питання з погляду доказової медицини, то ефективності жодного трав’яного засобу не було підтверджено за допомогою наукових досліджень. У деяких випадках ефект від прийому трав можна порівняти із плацебо. Але навіть там, де спостерігали позитивну динаміку, не було враховано інших важливих чинників, що могли істотно вплинути на рівень вироблення молока.

Напої

Приймаючи різні чаї або настої, також важливо розуміти, що вживання будь-якого теплого пиття, незалежно від його складу, стимулює спрацьовування окситоцинового рефлексу. Тобто, чашка улюбленого чаю, який навіть не містить ніяких потенційно корисних для лактації компонентів, здатна поліпшити видділення молока під час годування. А також просто допомогти жінці зняти напруження, внаслідок чого і дитина, і мама під час годування почуватимуться спокійніше. Тому часто при прийомі «лактаційних» напоїв дуже важко відокремити справжній ефект збільшення вироблення молока від результату звичайного розслаблення і поліпшення циркуляції рідин в організмі.

Їжа

Схожа ситуація із вживанням різної їжі. Кажуть, лактогенний ефект мають такі продукти, як кріп (фенхель), горіхи, морква, буряк, темно-зелені листові овочі, злакові та бобові, часник, імбир, куркума, пивні дріжджі. Однак, результати їх споживання суто індивідуальні й не завжди безпосередньо пов’язані саме зі збільшенням кількості молока. Річ у тім, що перераховані продукти містять різні натуральні речовини, які мають загальнозміцнювальний, стимулювальний та заспокійливий впливи на організм матері. Також вони є чудовими джерелами поживних речовин і енергії. У сукупності це забезпечує їх позитивний вплив на процес лактації загалом. Але що стосується питання мало молока — покладатися лише на коригування раціону мами-годувальниці не варто.

Пам’ятайте, що в основі вироблення молока лежать певні механізми. Це ефективне прикладання, годування на вимогу протягом дня, наявність нічних годувань. Й доки основних принципів успішної лактації не буде дотримано, будь-які інші засоби для підвищення кількості виробленого молока можуть бути неефективними.

Швидка допомога коли мало молока

Які ж дії мами-годувальниці — дієві та безпечні, якщо вона стикнулась із проблемою мало молока?

Найбільш простий і безпечний спосіб, який практично завжди можна реалізувати як засіб першої допомоги, — це частіше прикладати дитину до грудей. Винятки становлять лише ситуації з  трохи дорослішими малятами, у яких вже природно виробився ритм рідше прикладатися до маминих грудей. Для них часті пропозиції грудей з боку мами, навпаки, можуть бути незвичними та цим відштовхувати. Однак найчастіше питання про нестачу молока виникає через 1–3 місяці від початку лактації, коли потреба у смоктанні в дитини ще дуже висока.

Принцип дії цього прийому дуже простий. Чим частіше та повніше спорожняються груди, тим вища швидкість вироблення молока і швидше наповнюються груди. Ось чому за більшої кількості прикладань на добу сумарний обсяг спожитого дитиною молока буде більшим. Через кілька днів груди перелаштовуються під такий ритм годувань і виробляють молоко для збільшених запитів.

Звичайно, щоб цей спосіб спрацював — треба спочатку усунути всі огріхи в організації грудного вигодовування (наші «тонкі місця»).

До інших прийомів збільшення кількості молока належать почергова зміна грудей під час одного годування та зціджування протягом доби. Однак ці методи мають деякі нюанси, які важливо знати і враховувати. Тому найкраще, якщо мама буде застосовувати їх за підтримки консультантки з грудного вигодовування. Вона відстежуватиме ситуацію в динаміці та за потреби коригуватиме тактику.

Сподіваюся, ця інформація допоможе вам в організації грудного вигодовування, і молока у вас завжди буде достатньо!