Вправи для язичка. Коли вони потрібні малюку?

Вправи для язичка. Коли вони потрібні малюку?

Іноді виникають проблеми зі смоктанням у дитини, які спричинені неякісними рухами язичка. Бо язик – це м’язовий орган і мабуть, всім відомо, як воно, коли якийсь м’яз не може працювати комфортно, наприклад, відлежали руку або відсиділи ногу.

Але не треба хвилюватися, існують ефективні вправи для язичка. Дитині можна допомогти цими нескладними вправами.

Такі вправи для язичка допоможуть, якщо:

  • дитина довго висить на грудях, але смоктання мало ефективне (не часті ковтки, мамі боляче годувати),
  • дитина травмує сосок, смоктання болісне (скоріш за всього сосок після смоктання буде деформований, сплющений або скошений як губна помада),
  • у дитини коротка вуздечка під язиком має такий анатомічний тип, що її неможливо підрізати і вона заважає повноцінним рухам язика, тому дитина може повільно набирати вагу, болісно смоктати,
  • дитина – поспішайка (народилась передчасно), в’яло ссе груди або тримає груди, але рухів смоктання замало
  • дитина народилась з генетичними вадами (у таких діточок не вистачає тонусу м’язів язика та обличчя).

Важливо пам’ятати, що коли мамі боляче годувати, то дитина робить це не навмисно, а пристосовується до смоктання як може, використовуючи ті можливості, які має.

Так само при в’ялому смоктанні – справа не в тім, що дитина не хоче їсти, їй не вистачає саме можливостей якісно смоктати, вона може швидко втомлюватись, засмучуватись, що не виходить, бо не розуміє чому так відбувається.

Вправи для язичка будуть допомагати дитині краще координувати його роботу, більше відчувати цей важливий орган, простіше отримувати потрібну кількість молока, краще стимулювати мамини груди.

Така зарядка допоможе й у майбутньому. З початком прикорму язик буде приймати участь у жуванні та ковтанні більш твердої їжі, ніж грудне молоко, і важливо, щоб язик був достатньо рухливий та вправний.

Також язик – частина артикуляційного апарату. Такі тренування допоможуть і у становленні мови.

Вправи для язичка дуже прості.

Виконують їх за допомогою маминого чистого, теплого пальця, коли дитина почуває себе добре, щонайменше 3-4 рази на день.

Якщо мама буде супроводжувати заняття розмовою з малюком, дитині буде спокійніше. Дитині буде цікаво прислухатись до нових відчуттів.

Важливо бути терплячою і уважною до самопочуття дитини і відразу зупинятись, якщо їй щось не подобається. Не можна робити вправи через плач дитини.

Вправи для язичка
Photo by Oksana Shufrych

Отже, починаймо.

Потрібно впевнитись, що нігті на ваших руках коротко підстрижені та гладенькі, чисті, теплі.

  1. Вказівним пальцем або мізінцем легенько проведіть декілька разів під носиком малюка – це стимулює дитину відкрити ротик.
  2. Дозвольте малюку обхопити палець ротом і смоктати його, подушечка пальця спрямована до піднебіння. Язичок повинен прикривати нижні ясна, а ваш палець розташовується на стику твердого та м’якого піднебіння. Якщо язичок не висувається за межі нижніх ясен, або в задній частині язичка утворюється горбок, ніжно натискайте на язичок і погладжуйте його у напрямку до губ.
  3. А тепер поверніть палець подушечкою вниз. Натисніть на задню частину язика, повільно просувайте палець по язику до губ.
  4. Легким рухом малюйте на язиці зігзаг, рухаючись від одного боку язика до іншого у напрямку до губ дитини.
  5. Погладжуйте нижні і верхні ясна малюка з боку в бік. Язичок повинен слідувати за пальцем.
  6. Знов торкніться верхньої губи малюка. Коли дитина широко відкриває рот, ніжно масажуйте кінчик язика круговими рухами, натискаючи в напрямку з ротика, спонукаючи язичок висовуватись за межі нижньої ясна. Рухи можна продовжувати, просуваючи палець по язику глибше в рот, з легким натиском при переміщенні пальця до задньої частини язика і посилювати тиск під час руху пальця у бік губ. Уникайте прояву блювотного рефлексу у дитини.

Ваші зусилля обов’язково дадуть гарний результат! Головне – гарний настрій мами і дитини та системний підхід.

Найкраще, якщо оцінити якість смоктання та рухів язика вам допоможе консультанка з грудного вигодовування. Ці вправи не замінять її консультації. Вона також допоможе впевнено робити вправи для язичка, разом з вами буде слідкувати за динамікою змін і результатом.

Іноді окрім вправ дитина потребує уваги інших спеціалістів – хірурга-стоматолога, реабілітолога, остеопата, фахівця з орофаціальної терапії.

Бажаю мамам бути впевненими у своїй материнський турботі про малюка, хай у вас завжди буде всеобічна підтримка!

Автор/ка
Юлія Полякова
консультантка з грудного вигодовування