Основні правила грудного вигодовування

Основні правила грудного вигодовування

Правила грудного вигодовування (ГВ) — це не догми, від яких неприпустимо відступати, щоб отримати позитивний досвід годування, зовсім ні. Правила успішного ГВ — це дорога, якою до нас століттями йшли мільйони жінок-годувальниць і після нас будуть іти мільйони… Цей шлях ними «прокладений», досліджений, вже давно зрозуміло, що ризиковано, а що бажано, що призводить до труднощів, а що їх допомагає уникнути або вирішити. Кожна мама не зобов’язана точно дотримуватися цих правил, вони просто вказують напрямок. Але що саме обрати, як пристосуватися до годування, вирішують батьки, виходячи з наявних умов і обставин.

1. Для успішного початку грудного вигодовування дуже важливе раннє прикладання дитини до грудей — протягом першої години після народження.

По деякому періоду відпочинку після народження, зазвичай через 20–40 хвилин, немовлята починають проявляти бажання знайти груди та смоктати. Вони прокидаються, починають шукати груди, повзти до них, відкривати ротик, висовувати язичок, облизувати, намагатися знайти сосок і нарешті смоктати його. Найчастіше, якщо пологи пройшли нормально, коли дитина з мамою в контакті «шкіра до шкіри» та їм нічого не заважає і не турбує, здоровий малюк у змозі впоратися з усім цим самостійно. Втім, деяким діткам потрібно трохи допомогти. Вважається: щоб запустилася нормальна інстинктивна поведінка — небажано керувати дитиною або заважати їй, особливо неприпустимо примушувати малюка взяти груди, поки він до цього не готовий.

2. Для здорових мами й дитини необхідно створити умови, при яких вони зможуть перебувати разом цілодобово.

При цьому, що більший контакт (особливо шкірний), то краще. При спільному перебуванні мама і малюк відчувають одне одного, вчаться розуміти сигнали та реагувати на них. Коли є повноцінний контакт, це дуже полегшує годування на вимогу, допомагає малюкові з регуляцією температури тіла і дозволяє заселити організм дитини «правильними» сімейними бактеріями, тобто забезпечує профілактику внутрішньолікарняної інфекції (рятує дитину від стафілокока з пологового будинку). До того ж дітки, що перебувають разом із мамою, набагато менше плачуть, відчувають менше стресу та витрачають менше енергії та сил на його переживання, тобто краще ростуть і розвиваються.

3. У молозивний період та після приходу молока дитина повинна отримувати виключно материнське молоко.

У молозиві та грудному молоці міститься абсолютно все, що необхідно дитині в кожен період її життя й розвитку, саме в тих кількостях і тієї якості, як потрібно. Допоювання водою, чаєм, глюкозою або догодовування без відповідних показань збільшує ризик гострих кишкових інфекцій, зменшує потребу в грудному молоці та загальну тривалість грудного вигодовування. Зазвичай кажуть, що скільки дитина випила чогось, окрім грудного молока — стільки вона недоотримає з грудей. Це абсолютно відповідає дійсності.

Особливо ризиковано допоювати новонароджених. Тому що, по-перше, в них дуже маленькі потреби, й навіть невеликі кількості додаткової рідини можуть викликати серйозні проблеми. А по-друге, їм обов’язково потрібно виводити з калом надлишки білірубіну, а для цього потрібно часто отримувати невеликі кількості молозива, що має виражену послаблювальну дію. Зазвичай новонародженим потрібно смоктати груди не менше 10–12 разів на добу, а краще — ще частіше.

4. З перших днів мамі потрібно навчитися зручно тримати дитину біля грудей.

Звісно, краще побачити, як годують інші жінки, ще до народження своєї дитини. Від того, наскільки зручно буде годувати, як багато поз для годування знає жінка, будуть дуже залежати особисті фізичні відчуття від годування, відсутність утоми, комфорт і навіть свобода життя з дитиною.

Варто навчитися годувати і сидячи, і лежачи. Зручно вчити дитину прикладатися в позах «Розслаблене годування», «Зворотна колиска» та «З-під руки». Годувати й одночасно відпочивати (і навіть спати!) можна, влаштувавшись лежачи на боці або на спині, а також напівсидячи — розслаблене годування «як у кріслі-гойдалці».

Пози для комфортного годування вам можуть показати знайомі жінки-годувальниці, консультантка з грудного вигодовування або інструктори на курсах із підготовки до народження дитини. 

5. З перших годувань дуже важливо навчитися ефективно прикладати дитину до грудей.

Глибоке, хороше прикладання — найважливіше правило, основа успішного ГВ. Від того, наскільки добре дитина може захопити груди, залежить майже все:

  1. Ефективне смоктання. При хорошому прикладанні дитині вдається добути потрібну їй кількість молока із грудей.
  2. Достатня стимуляція грудей. Адже, по-перше, при нормальному прикладанні стимулюється зона всієї ареоли та соска, а по-друге, дитина висмоктує більше молока, внаслідок чого його й утворюється більше (закон попиту і пропозиції).
  3. Хороше спорожнення грудей. Ефективне прикладання, згідно з документами ВООЗ, стоїть на першому місці за рівнем профілактики застою молока та маститу. І навіть більше: якщо вже виник застій, то виправлення прикладання допомагає швидко з ним впоратися й дозволить уникнути таких проблем надалі.
  4. Вдале прикладання дозволяє дитині смоктати як завгодно довго без ризику травмувати сосок матері. Коли дитина бере груди так глибоко, як потрібно, то сосок розташовується на рівні м’якого піднебіння, де під час рухів язиком не піддається грубому механічному впливові, в підсумку залишаючись неушкодженим. Тоді мамі не боляче годувати — й вона, на щастя, може ніколи не дізнатися, що таке тріщини, садна, мозолі та інші травми соска. До речі, безболісне годування сприяє нормальній роботі гормонів мами, (наприклад, окситоцину, від якого залежить виділення молока із грудей).
  5. Ефективне прикладання допомагає дитині смоктати без ковтання зайвого повітря, тому дитина спокійніше поводиться біля грудей, менше захлинається, менше страждає газами в животику, менше зригує й плаче. Від мами потрібно менше додаткових «обов’язкових» ритуалів на кшталт носіння стовпчиком, викладання на живіт, масажів та іншого.
  6. Коли сосок розташовується в дитини глибоко в роті, молоко потрапляє не на язик (як із пляшки, наприклад, та при невдалому прикладанні), а майже прямо в горло, і малюк легко його ковтає. Це особливо важливо для передчасно народжених та слабких дітей, в яких є проблеми із синхронізацією смоктання, ковтання та дихання. Ще має значення те, що при хорошому прикладанні майже не буває молока в порожнині рота, воно відразу ковтається, тому значно менше ризику стикнутися з такою неприємністю, як кандидоз порожнини рота (молочниця).
  7. І мама, і малюк отримують задоволення від комфортного годування. Це допомагає їм хотіти частіше цим займатися, тому дитина добре росте і розвивається, а мамі легко за нею доглядати.
  8. При глибокому захопленні у дитини менше шансів втратити груди під час годування. Тому, з одного боку, малюк менше непокоїться та нервується, а мама, з іншого боку, не прив’язана до сидіння під час годувань, переймаючись, що дитина буде під час її рухів постійно випускати груди, і може займатися ще чимось, одночасно годуючи.

Неможливо повністю пояснити та розповісти, як це — ефективне прикладання, в статті або навіть відео, тому що все дуже індивідуально. Не існує ознак правильного прикладання, загальних для всіх. Точніше, їх є досить багато, і неможливо по якійсь одній достеменно визначити — це правильно працює чи ні. Також неможливо (та й не слід) визначати ефективність прикладання тільки за зовнішніми ознаками.

Зазвичай вважається, що для пари мама — малюк прикладання досить вдале, якщо:
— дитина добре набирає вагу, весела, задоволена життям, добре себе почуває;
— дитина не смокче ніяких замінників материнських грудей;
— малюк смокче спокійно, не втрачає груди, добре ковтає, не чути заковтування повітря;
— мамі годувати не боляче, немає травм соска і грудей, немає застоїв.

6. Дитину необхідно прикладати до грудей так часто й так надовго, як вона хоче — на вимогу дитини.

Це друге за важливістю правило успішного грудного вигодовування. Мені здається дуже вдалим визначення годування на вимогу, яке дано в наказі Міністерства охорони здоров’я України № 149 від 20.03.2008: «В домашніх умовах, як і в пологовому будинку, необхідно рекомендувати матері дотримуватись вільного вигодовування «на вимогу дитини», тобто такого годування, при якому дитина сама визначає кількість та тривалість годувань залежно від індивідуальної потреби, без обмежень з боку матері. Просте правило для визначення частоти годувань — годувати, коли дитина зголодніє: дитина повертає голову до матері, смокче свою руку. Плач дитини не завжди й не тільки є ознакою голоду».

Прокоментувати це визначення можна так. По-перше, медичні працівники кожній мамі повинні обов’язково рекомендувати саме так годувати дитину. По-друге, годування на вимогу — це не тільки так часто, але й так довго кожен раз, як це потрібно дитині. Малюк сам визначає, як довго йому перебувати біля грудей залежно від потреб на цей момент — смокче він, щоб заспокоїтися або поїсти, попити або допомогти собі впоратися з болем, полегшити роботу кишківника або просто перевірити, чи мама поруч :). По-третє, годувати дитину потрібно не на плач (це вже пізня ознака бажання дитини смоктати), а на ознаки готовності до смоктання.

І найголовніше: далеко не кожен плач — це ознака саме голоду. У дитини є величезна кількість різноманітних потреб (емоційних, психологічних, фізичних), але практично кожна з цих потреб, на щастя, у немовлят задовільняється за допомогою прикладання до грудей.

З іншого боку, в усьому світі сонна дитина викликає дуже великі побоювання, тому що сонливість часто є ознакою якихось проблем: слабкості, захворювання, пригніченості ліками стресу та іншого. Тому МОЗ рекомендує будити дитину для годування, якщо вона спить занадто довго — понад 2 години.

При годуванні на вимогу легко пристосовуватися до індивідуальних темпів росту та розвитку дитини, тому що в різні періоди життя немовлята вибудовують собі різний режим. Діти ростуть не лінійно, а стрибками, і в кожної дитини свій індивідуальний план зростання. Ба більше, тільки самій дитині відомо, як саме їй потрібно рости, коли буде відбуватися черговий стрибок росту або розвитку. У період стрибків росту малюки хочуть забезпечити свої чимраз більші потреби й прикладаються до грудей значно частіше. Підвищені потреби в прикладанні до грудей можуть також спостерігатися під час хвороби дитини, прорізування зубів, опануванні нових навичок (перевороти, сидіння, повзання, ходьба), під час переживання будь-якого напруження або стресу. Дуже важливо в ці періоди прислухатися до потреб малюка, задовольняти їх, і тоді цей час мине набагато спокійніше й швидше.

7. Для достатньої та тривалої лактації дуже важливі нічні годування.

Так уже влаштований наш організм, що найбільше стимулювання лактація отримує саме в нічний час. Саме тому немовлята часто просять груди вночі. До того ж уночі малюки «вкладають в голові» та переживають усе, що накопичилося за день: враження, навички, вміння…

Ще вночі у всіх людей — й дітки не виняток — із набагато більшою силою працюють інстинкти. А найбільша потреба малюків — у безпеці, яку вони відчувають тільки поруч із мамою, тож намагаються собі цю близькість щосили забезпечити. Як же зробити так, щоб і діткам допомогти всі нічні потреби забезпечити, й мамі не звалитися з ніг від утоми та нестачі сну?

Найдавніший та найбільш природний механізм для цього — спільний сон. Найчастіше, щойно мама навчиться годувати та відпочивати (і навіть спати!) одночасно з дитям, настає найбільш сприятливий та безпроблемний період грудного вигодовування.

Звісно, в сучасному суспільстві є дуже велике упередження проти спільного сну. Його наслідками лякають молодих батьків. Хоча нині вистачає досліджень, що підтверджують безпеку спільного сну та сприятливі наслідки і для психологічного стану батьків, дітей та сім’ї загалом, і для лактації.

8. Для ефективного прикладання, зменшення ймовірності відмови від грудей, формування нормального емоційного зв’язку між мамою і дитиною на грудному вигодовуванні важливо відмовитися від використання штучних замінників материнських грудей: пляшкового годування, сосок, пустушок.

Організм кожної новонародженої дитини розрахований на те, що смоктати треба буде тільки материнські груди й нічого більше. Коли в його розпорядженні з’являються інші предмети для смоктання, малюк розгублюється, не розуміє, з якою «технікою» підходити до грудей, використовує свої навички смоктання соски для добування молока з грудей, так псується прикладання до грудей. 

Використання «замінників грудей» часто призводить до зміни ефективності смоктання, внаслідок цього й дитина отримує недостатньо молока, і груди недостатньо стимулюються, і поступово зменшується кількість молока. Також зі зміною прикладання зникає повноцінне спорожнення грудей, що може призводити до застоїв молока та навіть маститу. Смоктання інших предметів ризиковане і з погляду підвищення ймовірності відмови від грудей, тому що це порушує формування нормального емоційного зв’язку мами та дитини.

9. Для здорової дитини на виключно грудному вигодовуванні немає потреби в будь-якій додатковій їжі або питті з перших днів і до 6-місячного віку.

Травна система дитини до пів року не готова приймати іншу їжу та пиття, крім грудного молока. Надто раннє введення прикорму порушує її нормальний розвиток, підвищує ризик алергічних захворювань, скорочує частоту годувань, призводить до недостатньої стимуляції лактації та, в кінцевому підсумку, до передчасного її закінчення.

10. Постійне миття грудей з милом або без щоразу до та після годування НЕ є необхідною процедурою, а іноді може завдавати шкоди.

Крім марної втрати часу та сил і поганої сумісності з годуванням на вимогу, постійне миття грудей має набагато серйозніші негативні наслідки. При митті, тим більше з милом, зі шкіри грудей, зокрема з ареоли та соска змивається секрет, який виробляють залози Монтгомері. Цей секрет має три основні функції: запобігання пересиханню, знезараження та надання індивідуального запаху, на який великою мірою орієнтується дитина в пошуках грудей. Змивання цього секрету часто призводить до тріщин соска, підвищення ймовірності інфікування й до того, що малюк може погано орієнтуватися біля грудей, непокоїтися під час смоктання. Здоровій мамі цілком достатньо один раз на день приймати душ або обполіскувати груди теплою проточною водою.

11. Зціджування молока з грудей — це процедура, яка потрібна тільки в дуже рідкісних випадках, за медичними та соціальними показаннями.

Відповідно до сучасних медичних документів єдиним показанням для зціджування є тимчасове відокремлення мами від дитини. Це може трапитися не тільки через проблеми зі здоров’ям когось із них, а й, наприклад, через потребу матері вийти на роботу або навчання. Також зціджування може іноді знадобитись у комплексі дій при лактостазі чи недостатній кількості молока.

Зціджування молока з грудей будь-яким способом — ручним, за допомогою молоковідсмоктувача або якимось іншим — також має свої ризики (від травм соска та проток до зростання ймовірності лактостазу). Тому що жоден зі способів видалення молока з грудей не може зрівнятися за ефективністю та безпечністю з тим, як робить це дитина при правильному прикладанні.

12. Здорова дитина не потребує зважувань частіше, ніж раз на місяць, а достатність отримання дитиною молока можна визначити за збільшенням ваги на тиждень та більше, кількістю сечовипускань і дефекацій на добу.

Часті зважування нервують сім’ю загалом і маму зокрема, що позначається на стані дитини, призводить до її неспокійної поведінки. Але насправді, чим менший період, за який ми оцінюємо набір ваги, тим більше впливають різні помилки — і технічні, і пов’язані з оцінюванням різниці в одержуваних цифрах.

Що стосується так званих контрольних зважувань, їх ефективність та правдивість отриманих даних дуже сумнівні. По-перше, при годуванні на вимогу в різні прикладання дитина смокче з різною метою — не тільки поїсти-попити, а й утішитися, отримати допомогу зі здійсненням нормальних фізіологічних відправлень, розслабитися, заснути… І висмоктує дуже різні кількості молока. По-друге, при таких зважуваннях до та після годування, що найчастіше відбувається в незвичних та стресових для мами й малюка умовах, нервують обоє учасників процесу. В підсумку, в мами погано виділяється молоко з грудей (порушення виділення гормону окситоцину), а малюк хвилюється, відволікається, відповідно — неефективно смокче. По-третє, ми не знаємо найважливішого — яка частина із загальної кількості отриманого молока засвоїться дитиною та яка саме необхідна та достатня для конкретної дитини. А значить, будь-яка з цифр на вагах не дає нам абсолютно ніякої об’єктивної інформації.

За сучасними уявленнями нормальним вважається набір ваги в першому півріччі життя від 125 г на тиждень або від 500 г на місяць. Що старшою стає дитина — то сильніше сповільнюються темпи її росту.

Друга, після збільшень у вазі, об’єктивна ознака достатнього отримання дитиною молока — це кількість «вологих пелюшок» за добу. Здорова дитина від двох тижнів пісяє мінімум 12 разів на добу, якщо висмоктує нормальну кількість молока. При цьому сеча повинна бути світла, прозора, без різкого запаху. У новонароджених до місячного віку враховують ще й кількість «брудних підгузків» на добу, та вважають, що це навіть показовіше за підрахунок числа сечовипускань. Якщо все в порядку, новонароджений після 3–5-го днів життя, коли приходить молоко, бруднить щонайменше 3 підгузки на добу. Розмір кожного випорожнення має бути, як кільце, утворене вказівним та великим пальцем при жесті «ОК».

13. У разі захворювання матері практично завжди можна знайти можливість продовжувати годувати грудьми, якщо стан матері дозволяє це робити. А в багатьох випадках це навіть необхідно.

Всупереч фразам з анотацій до багатьох ліків «припинити грудне вигодовування в разі застосування», вже давно є перевірені дані впливу застосування фармакологічних засобів під час лактації. Адже те, чи зможе вплинути на дитину застосування ліків, залежить і від хімічної будови молекули активної речовини, і її фармакодинаміка (період напіввиведення, шляхи виведення з організму, біодоступність, зв’язування з білками крові, проникнення в молоко), і те, як саме діє та доза, що потрапила до дитини, на її організм, чи є негативний вплив або такої дії не відмічено. Залежно від цих обставин всі медикаменти поділені на групи сумісності, ця інформація є на багатьох ресурсах, звідки про неї дізнаються мами та лікарі.

Якщо ж потрібно застосовувати ліки дійсно несумісні з грудним вигодовуванням і вибору немає, то часто буває можливість не припиняти ГВ зовсім, а тільки припинити тимчасово, наприклад, продовжуючи зціджувати молоко та підтримуючи лактацію, щоб відновити її, коли це буде можливо.

У разі ж деяких хвороб (особливо простудних, респіраторних, при застоях молока і маститах) годування грудьми просто необхідно продовжувати. Це важливо для здоров’я і мами, і дитини. Підвищена температура тіла — не причина припиняти грудне вигодовування навіть тимчасово. Навпаки: якщо не давати груди при лихоманці, до наявних проблем можна додати ще й застій молока, що навряд чи допоможе здоров’ю мами.

14. Молодим мамам-годувальницям дуже важливо для моральної підтримки та збагачення досвіду спілкуватися з матерями, які мають позитивний досвід тривалого (понад 1 рік) годування грудьми.

Підтримка — це одне з трьох найважливіших умов успішного ГВ разом із бажанням годувати та інформацією, як це робити. Набагато легше виходить годувати у тих мам, яким є до кого звернутися з питаннями, за підказкою, допомогою, розрадою, материнським досвідом. У всьому світі відмінно зарекомендували себе групи підтримки грудного вигодовування, що складаються з мам, які успішно годують зараз або робили це раніше. У ці групи звертаються за інформацією і вагітні, і молоді мами, що тільки починають свій шлях годування.

В Україні цей напрям розвивається із 2003 року. У кожному великому місті вже існують такі групи підтримки ГВ. І навіть у селах та селищах починають виникати компанії матерів, яким є чим поділитися та чим допомогти молодим мамам. В останні десятиріччя до цього додалися групи підтримки в соціальних мережах. Зазвичай такі групи організовують консультантки з грудного вигодовування.

15. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що для нормального становлення фізичного та психічного здоров’я дитини необхідно годувати її грудьми до 2 років та більше, якщо це треба матері й дитині.

Найавторитетніша організація у сфері підтримки грудного вигодовування у світі — «Ла Лече Ліга» — так визначає тривалість годування: «Бажано, щоб грудне вигодовування тривало доти, доки дитина має в ньому потребу». Залишаючи, звичайно ж, рішення за кожною сім’єю. Немає такого терміну, після якого грудне вигодовування знижувало або припиняло свою цінність для фізичного та психічного здоров’я дитини й мами. Ба більше, щороку з’являються нові дослідження, які доводять відсутність шкоди та безсумнівну користь тривалого грудного вигодовування.

Photo Oksana Shufrych

Автор/ка
Оксана Лесько (Бабіля)
консультантка із грудного годування